В 2022 році австрійська група Raiffeisen Bank International отримала в Росії 2,06 млрд євро чистого прибутку. Це в 4,3 рази більше порівняно з 2021 роком. В результаті в бюджет Росії, яка напала на Україну, Raiffeisen сплатив 559 млн євро податкві.

Для австрійського банку російський ринок минулого року приніс 54% всього прибутку.

Тож не дивно, що банк не поспішає виходити з РФ. Більше того, російська дочка австрійської фінансової групи надає пільги та кредитні канікули для окупантів. У січні 2023 рік Raiffeisen разом з Citibank, Credit Europe Bank та OTP Bank потрапили в скандал. Виявилось, що їхні російські дочки надають кредитні канікули російським військовим, яких Кремль відправив вбивати українців.

Попри заклики Національного банку України та українців піти з Росії, там досі працює низка міжнародних банків, які мають дочірні структури в України. Окрім згаданих Raiffeisen Bank International та OTP Bank це: Intesa Sanpaolo, ING Bank, Credit Agricole та Citigroup.

Німецька мережа гіпермаркетів Metro та її французький конкурент Auchan ще один приклад з великого корпоративного бізнесу, для яких "заробітки на крові" — норма. При цьому компанії публічно підтверджують свої плани залишатися на російському ринку.

А деякі європейські бренди відкрито підтримують російську армію. Так 5 січня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції України закликало запровадити санкції проти французького виробника заморожених та консервованих овочів Bonduelle через скандал із гуманітарною допомогою для російської армії.

Подібних прикладів можна назвати безліч. За даними моніторингу KSE Institute, тільки 6,2% іноземного бізнесу повністю згорнули діяльність та остаточно вийшли з російського ринку. Водночас 39,7% компаній досі продовжують працювати в РФ без обмежень.

Серед іноземних компаній, які залишилися працювати в Росії, найбільшу частку становлять німецькі фірми (19,5%). Після них йдуть американські (12,4%) та японські компанії (7%), йдеться у дослідженні університету St. Gallen у Швейцарії.

Їх надходження до бюджету РФ становлять п’яту частину ВВП країни-терориста.

Загалом у Росії продовжують працювати близько 1200+ компаній з іноземним капіталом, їхній виторг на російському ринку складає майже $290 млрд. Це п’ята частина ВВП Російської Федерації.

15 лютого Уельський університет поновив знаменитий "список ганьби" компаній, що лишаються на російському ринку.

З початку повномасштабного вторгнення Росію покинули більше тисячі іноземних компаній, проте на ринку лишаються 226 корпорацій.

З відомих брендів, окрім згаданих вище, залишилися працювати в державі-терористі: мережа Leroy Merlin, швейцарські компанія-виробник продуктів харчування та напоїв Nestle, компанія-виробник продуктів харчування та побутової хімії і парфумерії Unilever, американська корпорація Procter & Gamble, німецька Siemens, американська фармацевтична компанія Pfizer, американська тютюнова компанія Philip Morris, німецька Bayer, що працює в галузях медицини та сільського господарства, виробники комп’ютерної техніки Acer, Asus та Lenovo, китайська група Alibaba, що спеціалізується на онлайн торгівлі, американська компанія CloudFlare, що надає мережеві послуги доставки контенту, французький фінансовий конгломерат Societe Generale, швейцарська фінансова група Credit Suisse тощо.

2 лютого Національне агентство з запобігання корупції України повідомило про визнання американської корпорації Procter & Gamble міжнародним спонсором війни.

Як зазначається в повідомленні відомства, компанія отримала цей статус, бо продовжує заробляти на ринку РФ та робити суттєвий внесок у держбюджет країни-агресора. Лише за 2021 Procter & Gamble сплатила близько $5,2 млн податкових надходжень та інших виплат у казну РФ. Також компанія дає робочі місця для близько 2,5 тисяч росіян.

У березні компанія на 40% підняла ціни на власні товари в РФ, чим майже знівелювала втрату доходу від скорочення портфеля брендів.

Як повідомляється в НАЗК, компанія сприяє мобілізації в РФ. Бо згідно з новим російським законодавством, іноземні корпорації також змушені брати участь у мобілізаційних заходах, сприяти призову співробітників до армії та фінансувати їхнє військове спорядження.

Компанії належать бренди Gillette, Fairy, Tide, Ariel, Lenor, Mr. Proper, Pampers, Always, Head & Shoulders, Pantene, Old Spice, Hugo Boss, Max Factor тощо.

Однак статус "міжнародного спонсора війни" — це більше репутаційний інструмент, а тому це навряд якось серйозно вплине на рішення компанії працювати в РФ.

"Не вийти з ринку РФ за рік повномасштабної війни – це не випадковість, а свідома позиція.

Не забуваймо і про рівень корупції в РФ. Кожен бізнес поповнює кишені безпосередньо путіна та його оточення – авторів агресивної війни в центрі Європи (...) Поповнюючи російський бюджет мільярдами доларів, вони заважають швидко та в правильний спосіб завершити війну", — зазначає радник голови ОП Михайло Подоляк.

Чому іноземці вперто продовжують співпрацю з РФ?

Чому через рік війни європейські компанії продовжують працювати на ринку РФ і сплачувати там податки, за які фінансується війна проти України, яка супроводжується знищенням цілих населених пунктів та вбивством сотень тисяч людей?

На цю тему найбільше пояснюють і виправдовуються німецькі ЗМІ, бо частка їх компаній у західному капіталі в РФ зараз найбільша.

По-перше, Москва активно перешкоджає виходу інвесторів всіма можливими заходами, пише німецьке tagesschau. Видання цитує Міхаеля Хармса, керівника Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft, спілки, що займається економічними зв’язками німецького бізнесу у Східній та Центральній Європі.

За його словами, список іноземних компаній, які хочуть покинути Росію, з кожним днем ​​стає довшим. Проте зацікавленим піти інвесторам тепер потрібен "офіційний дозвіл, іноді навіть від самого президента".

Крім того, у грудні в РФ було прийнято постанову, згідно з якою продаж акцій іноземцями своїх дочірніх компаній в Росії допускається лише за ціною у 50% їх ринкової вартості. На таких угодах уряд РФ додатково заробляє гроші, отримує десять відсотків від вартості продажу.

Хармс наводить приклад компанії з виробництва автомобілей Volkswagen: виробник зупинив виробництво в Калузі у березні 2022 року, але досі не зміг продати завод і тому формально все ще має юридичне представництво в Росії.

Шанси отримати значний ліквідаційний прибуток для компаній, що виходять з російського ринку, низькі. Французький автовиробник Renault, наприклад, "продав" свою філію за символічний рубль і тепер повинен списати два мільярди євро.

По-друге, малі та середні іноземні підприємства сильно залежать від російського ринку, оскільки продають там значну частину своєї продукції. І через відхід з Росії їм треба буде погодитись на значні скорочення у себе на батьківщині.

Крім того, корпорації побоюються примусової націоналізації, а також кримінальних наслідків для керівництва чи місцевих працівників у разі припинення роботи.

У квітні 2022 року німецька корпорація SAP, розробник програмного забезпечення, заявила, що потрібно діяти обережно, припиняючи продажі та співпрацю з існуючими російськими клієнтами, "оскільки місцеві співробітники можуть бути притягнуті до відповідальності".

У нафтогазовій компанії Wintershall Dea, яка після вагань оголосила про вихід з російського ринку, стверджують, що згодом російська державна компанія "Газпром" "спустошила" рахунки трьох спільних газових і нафтовидобувних компаній.

По-третє, деякі компанії виправдовують свої заробітки в РФ гуманітарним принципом. Наприклад, компанії Fresenius, Siemens Healthineers, Braun, Stada тощо. Представники Siemens неодноразово заявляли, що доступ до медичної допомоги є "правом людини", і не можна "просто залишити пацієнтів напризволяще".