Автор публікації – Юрій Ніколов , редактор “Наших грошей”

Я не візьмусь судити про наслідки судового рішення по справі щодо НЕзаконності підняття ціни електроенергії допугодами внаслідок ринкових коливань по довідках із Торгово-промислової палати (резолютивна частина рішення Великої палати Верховного суду, історія справи, окрема думка). Експерт із закупівель Тетяна Руденко вважає, що це призведе до кримінальних проваджень проти керівників та уповноважених осіб замовників.

Я зверну увагу на обґрунтованість підозр прокурора щодо нанесення збитків державі в цій історії. Бо замовник і постачальник у першій половині строку дії угоди однозначно займались нанесенням збитків державі. Однак у другій половині компенсували втрати. Тобто в результаті маємо плюс-мінус нуль, але дарма дали прокурору підстави для збудження.

Отже, йдеться про закупівлю електроенергії у 2021 році для чернігівського авіазагону рятувальників ДСНС вартістю 2,1 млн₴ Чотири учасники влаштували зарубу з падінням ціни на 27% від очікуваної вартості.

Майбутній переможець «Вєк Технолоджі» виграв аукціон у січні з ціною 1,61 грн за кіловат-годину, що на той момент було на 2,4% дешевше від середньозваженої ціни ринку «на добу наперед» (РДН, дані «Оператора ринку»). Це було дешево, але не катастрофічно. Бо багато бізнесменів купували енергію на ринку двосторонніх договорів з іще більшою знижкою, тобто на прибуток гроші в аукціонній ціні залишались.

Дещо гірше ситуація стала виглядати на дату підписання угоди 11 лютого. На той час РДН виріс так, що різниця з ціною переможця сягнула 7% не на користь постачальника. А це вже справді боляче.

Відтак, на мій скромний розсуд, «Вєк» мав підстави одразу після укладення угоди домовитись про підняття ціни із -7% до тієї базової різниці -2,4%, до якої фірма сама проторгувалась на тендері.

Але зробили геть по-дурному.

До перегляду ціни повернулись у квітні. На той момент ринкова ціна знизилась настільки, що вже у березні почала приносити постачальнику прибутки на рівні +15-30%. Цього бізнесу виявилось замало, тож він привіз із Харківської ТПП жмуток довідок про подорожчання е/е (що, як видно з графіку, було абсолютною маніпуляцією, бо енергія хоч і дорожчала, але все одно не досягала тендерної різниці). І за десять днів уклав із замовником п’ять додаткових угоди про ще більше підняття ціни. І в результаті з квітня почав отримувати профіти на рівні +40-85% від ціни РДН.

Це можна було порівняти з рентабельністю торгівлі наркотиками чи зброєю. І чернігівським рятувальникам ніде не муляло, що вони переплачують дурні гроші та не вимагають від постачальника знизити ціну.

Однак у серпні ринкова кон’юнктура змінилась. Ціна на РДН виросла так, що ціна постачальника у піковий момент була нижче ринку на -29%. Тобто це хоч і частково, але все ж дещо компенсувало літні надприбутки у розмірі +40-85% від ціни РДН.

Про цю біду згадали не одразу (можливо, у портфелі замовлень «Вєку» контракт із чернігівськими рятувальниками не був пріоритетним), і за один день 13 жовтня уклали цілих вісім допугод про підняття ціни до такого рівня, що маржа постачальника повернулась у стартовий діапазон -1-8%.

Очевидно, що вся ця історія для постачальника не була бізнес-провалом. Бо період надприбутків фактично такий самий, як і період збитків. І надприбутки були все-таки більшими, ніж збитки.

Так чи інакше, але місцевий прокурор відреагував на таку кількість допугод, що укладались у дуже короткі терміни (5 допугод за десять днів навесні та 8 допугод за один день у жовтні). І в 2022 році почав позовну справу по цій історії.

Прокурор вважав, що така катавасія з допугодами «призвела до повного нівелювання результатів тендерної закупівлі». Відтак просив визнати всі «допки» недійсними і порахував, що держава заплатила зайві 473 тисячі гривень порівняно з тим, якби не піднімала ціну.

Місцеві суди послідовно відмовляли йому, аргументовано пояснювали, що у тендерному законі є цей механізм – підіймати ціну допугодами до 10% при ринкових коливаннях. Тим паче, що вони справді були.

На бік прокурора пристав лише Верховний суд. Із «Вєк технолоджіз» постановили стягнути 473 тис грн збитків по контракту розміром 2,1 млн грн (див. резолютивну частину рішення Великої палати Верховного суду, історію справи, окрему думку).

Чи стане визнання цих грошей збитками приводом для відкриття кримінальних справ? Цілком можливо. Це ж Україна – територія необмежених інтерпретацій. Особливого в таких тонких матеріях, як тендерне законодавство.

Блог від: Юрій Ніколов