2 березня 2022 року, мовознавиця так коментує обстріли окупантами Харкова: «Якби всі вмент заговорили б українською, Путін би давно здох” (вид.ред.).
“Фаріон дана нації на виріст”. Частина 2 (Продовження. Початок дивіться тут: «Фаріон дана нації на виріст»
28 лютого 2022 року, через півтори доби після початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну (і задовго до штучно роздмуханого скандалу після відповідей на питання Яніни Соколової про мову в армії), Ірина Фаріон зазначає у своїх соцмережах:
«Є такий, трясця, садовістський 24 канал, деякі журналісти якого й досі мовлять мовою ворога… Як ви думаєте, панове, чи може змінити їхню мовну картину світу московська ракета в голову? Поясніть, звідки беруться такі подиву гідні дегенерати? Міністерство ЗСУ звернулося з проханням до всіх воїнів спілкуватися державною мовою. Це рятує життя (вид. ред.). Натомість щойно якийсь експерД на цьому каналі кацапським язиком блював, що маємо робити за надзвичайних обставин. Клініка. Або диверсія». (Фаріон була послідовна у своїх визначеннях — ред.)
1 березня 2022 року Фаріон пише: «Народ! Що має статися в Харкові, аби мер заговорив мовою Квітки-Основ’яненка? Я в шоці від цієї тупости.....».
2 березня 2022 року, мовознавиця так коментує обстріли окупантами Харкова: «Якби всі вмент заговорили б українською, Путін би давно здох” (вид.ред.). Ось повна її цитата: «Наче мантра звучить про розбомблений Харків як російськомовне місто. Може, нарешті зрозуміємо, де причина, а де наслідок? Російськомовність Харкова та інших міст з такою мовною ворожою картиною світу — це наслідок тривалої ментальної окупації українців. Отже, проблема цього міста та інших міст саме в брутальному ставленні до української мови. Не давайте більше ніколи приводу московським дикунам вас визволяти. Співчуття родинам полеглих.
Якби всі вмент заговорили б українською, Путін би давно здох. Пам’ятаю, як один так званий львівський журналіст обурювався моїм ставленням до москворотости. Львівський типовий раб, який, звісно, сьогодні ричить патріотичними гаслами.Ворог іде туди, де бачить спільність. Саме тому Білорусь, що зрадила свою мову, з дикуном Путіним».
Щоденні звернення Ірини Фаріон отримують все нових прихильників. Які знаходять в них грунт для власної відпірности в надскладних умовах. Один з таких коментарів під своїми відео вона наводить 3 березня з приписом: «Дякую за таку знакову реакцію на мої щоденні відео на ютуб-каналі. Будьмо разом. Живімося високими і справжніми ідеями. Переможемо!».
3 березня Іоина Дмитрівна злоститься, як людина принципів і цінностей, на переговірників від України в Мінську — Олексія Резнікова та Давида Арахамію, які подають руки московитстьким нелюдам:«Мерзенно. Якого чорта подавати руки ворогам? Та ще й просуваючи їх через стіл, що суперечить абсолютно всім правилам етикету».
Також 3 березня 2022 року Фаріон повідомляє про розблокований її акаунт у Фейсбуці та наводить свою оцінку ситуації, яку вона запостила за два дні до початку великої війни:
"Чому теперішні події — це спосіб вилікувати Україну і світ? Тому що зрада, угодовство, компроміси зі злом призводять до витворення великого Зла, втіленням якого став цей застарілий імпотентний психопат путін. Водночас саме він — це лакмус виявлення здорових і хворих, рабів і вільних, чесних і ницих. Це виклик Неба оздоровити глобальну деморалізацію. Саме опортуністи з усього світу, а передусім компромісотворці з малим злом, виростили цього монстра, що тепер трясе всією планетою (вид. редакцією). На зміну Гітлеру і Сталіну прийшла їхня реінкарнація на тлі загального сприйняття і покволих протестів. Так от, визнання Путіним власних терористичних утворень в Україні — це додаткова демонстрація для винятково прогнилих ідіотів, щоб його валити наджорсткою силою, а не умиротворювати. І не про мир слід говорити, а про знищення Москви до тла. Зло не дробиться на дрібні частинки — зло підривається на порох. Щоб ніколи не відродилося. Світ і Україна начебто прокидаються. Навіть починають використовувати свободівські наративи....втішно.
Отже, нема злого, щоб на добре не вийшло. Тяжко хворих не лікують аспірином, а оперують і ампутують. А дегенератів не лікують взагалі. Їх усувають, щоб ніколи більше не інфікували світ. Українці! Коли б Ви не вибирали лайна до влади — то не мали б війни. Тому війна тепер лікує і вас. Може, вилікує. Бажано, щоб убила найгірших, а найкращих возвеличила. І так буде. Бо з нами Бог і Правда". © Ірина Фаріон».
4 березня 2022 року Ірина Фаріон коментує новину про вигнаного з ОПЗЖ тоді ще живого Киву: «Провокатора Киву» офіційно вигнали з ОПЗЖ. Чому цього виродка називають провокатором? Це ВОРОГ. Чому його досі не зліквідовано? (вид. ред). Як ми можемо розраховувати на зовнішню допомогу, якщо не здатні в середині країни дати раду одному дегенератові? Всього лиш одному.....як можна бути такими сліпими чи безглуздими?».
Цього ж дня — щирі співчуття з приводу загибелі художника Сергія Пущенка: «Вічна. Пам’ять. Сергій. Пущенко......нема слів. Художник. Автор воєнного Кобзаря......днями не встигла відповісти на Його дзвінок....»
На фото — харківський художник Сергій Пущенко
4 березня Фаріон реагує на новину про затримання Нестора Шуфрича (до цього часу про справедливе покарання для цього ворога нічого не чути — ред.): «Та невже? Може, запитаєте у Вакарчука, як він рятував це падло від розправи Майдану? А Порошенко натомість ретельно вирощував Медведчука, якого московський спецназ вивіз з України. Запитання: а як той спецназ дістався України? Та дуже просто. Бо за всі вісім років ми не здобулися на закриття кордону з орками, припинення транспортного сполучення з ними, розірвання дипломатичних відносин.....».
5 березня 2022 року Ірина Дмитрівна скаржиться на чергове блокування у Фейсбуці: «Ще досі заблокована на клятому ФБ, де завжди писала про неминучість війни з орками і про потребу максимально мілітаризувати саме СВІДОМІСТЬ, бо саме національна свідомість — це основний мотиватор вбивати одвічного ворога. Тішуся, що інформпростір нарешті працює в тому наративі, який я постійно формувала своїми програмами "Велич особистости" і "Ген українців". Ціна прозріння — апокаліптична. Словом, саме ідеї рухають світом. Коли наша ідея буде винятково націєцентрична, — тоді переможемо. Бандерівське гасло "Слава Україні" покрило собою всю країну. І це вже значною мірою ідеологічна перемога. Нема перемог без перемог ідейних цінностей» (вид. ред.).
5 березня Фаріон публікуєстудію:« Роман Шухевич – аристократ духу і зброї» з циклу «Ген українців». Зазначаючи: «Коли б суспільство добре знало свою історію, не довелось би платити таку високу ціну за Свободу сьогодні».
Цього ж дня - цитата від Фаріон:
А також студія з циклу «Велич особистости» — «Різанина в Батурині: дикунство Москви» з приписом: «Нині у Львові вийшла на вулиці поспілкуватися з людьми. Здивувало те, що більшість не очікувала такого наступу орди. Вчіть історію, кохані наївняки». (І це за декілька днів до оприлюднених звірств, скоєних окупантами в Бучі — ред.).
6 березня ремарка мовознавиці щодо Вєрки Сердючки: «Дісталася телевізора. Якогось чорта так звана Вєрка Сердючка шпарить по-кацапському, а ведучий журналіст (щось таке слимакувате) переходить на язик пуйла......безнадійні раби». (Варто зауважити на точності визначення — ред.)
Дісталося цього дня від Ірини Дмитрівни на горіхи і Байденові (президент США заявив про те, що, мовляв, українців з московитами пов’язують історичні та культурні зв’язки): «Таке враження, що прочитав з путінської методички.....у нас з ними не історичні зв’язки, а кайдани, що понад 300 років в’їдаються в тіло нації. Саме за розрив тих кайданів і боремося. А щодо культурних зв’язків, то це культура царя і раба».
Далі — буде:
Пропонуємо сьогодні Вашій увазі продовження авторського мовознавчого курсу Ірини Фаріон. Урок 3Словотвірні норми – фундамент слова