Харківська ОДА побоялась оприлюднити ціну дроту для фортифікацій, але розкрила точну адресу виробника.

Спочатку загальний тренд. Спостерігаємо зменшення темпу замовлень фортифікаційних споруд. Якщо з початку лютого звіти у «Прозорро» публікувались із середньою швидкістю 3 мільярди на тиждень, то за минулий тиждень оприлюднено лише 1,63 млрд. Це говорить про вичерпання фінансового ресурсу на будівництво захисних споруд. Оскільки влада ще кілька місяців тому взагалі не передбачала самої можливості термінового вкопування в землю хоча б по діючій лінії фронту. А коли зрозуміли, що треба терміново будувати бетонні споруди, ніхто точно не знав, скільки знадобиться. Відтак достатній фінресурс не запланували.

За даними «Наших грошей», також виявились певні обмеження у виробників бетонних конструкцій. Не всі з них готувались до оборонних замовлень. Бо держава два роки вторгнення їх майже і не робила. Ось цифри для розуміння. З початку лютого у «Прозорро» оприлюднено звіти про будівництво фортифікаційних споруд на 22,84 млрд₴ Тоді як за весь 2023 рік фортифікаційних замовлень було всього на 0,64 млрд₴

Володимир Зеленський інспектує бетонні укріплення на Сумщині. Березень 2024 р.

Отже, далеко не всі, а точніше мало які заводи мали сертифіковані можливості для задоволення надзвичайно суворих вимог Генштабу до будівельних матеріалів. За порушення яких Державна аудиторська служба завжди готова покарати за найдрібніше відхилення. Зараз із військовими шукають порозуміння щодо природи саме таких вимог, та є шанс на певне зниження, що не призведе до погіршення якості оборонних споруд. Це дозволить більшій кількості заводів взяти участь у підготовці країни до скорого наступу рашистів. А відтак і забезпечити військових бетоном взагалі, й не дати цінам значно злетіти через штучний дефіцит потужностей виробників

По цих підрядах кошториси не оприлюднюються, відтак неможливо порівняти ціни будматеріалів із ринковими.

Разом із тим, деякі замовники приховують ціни і в тих замовленнях, де закуповується виключно товар.

Харківська обладміністрація замовила вироби з дроту на суму майже 90 млн₴ Закупівлю провели без використання електронної системи, бо цей дріт необхідний для оборонних споруд і дуже терміново – до 1 травня. Відтак немає ніяких можливості проводити довші тендерні процедури. Також логічно, коли в оборонних закупівлях замовник приховує секретну інформацію.

Однак у цьому випадку обладміністрація залишила абсолютно відкритою інформацію про точну адресу заводу, в якого замовили дріт. Але закрила інформацію про те, який самий дріт замовили, і ціну за одиницю. Тобто закрита саме та інформація, яка може містити дані про корупційну складову. І відкрита саме та інформація, яка може вказати ворогу, куди бити ракетами.

Ми зумисно не даємо тут посилання на цей тендер і знімок екрану з незаретушованою адресою виробника. Хоча і розуміємо, що ворог сам моніторить «Прозорро», і в нього для цього значно більше ресурсів, ніж у «Наших грошей». Однак ми не хочемо звинувачень, що це ми нагадали рашистам про місце для ракетного удару. Тому публікуємо лише цей скрін як демонстрацію «странних» дій окремих замовників.

Додаткових підстав для нехороших думок додає те, що інші замовники публікують ціни за одиницю товару в абсолютно схожих ситуаціях.

Наприклад, цими ж днями Донецька ОДА оприлюднила свій звіт про закупівлю спірального бар’єру з дроту по типу «Єгоза». Тут теж немаленька сума 39 млн грн, теж дуже швидкі терміни постачання. Але в цьому випадку замовник в договорі заретушував точну адресу торгової фірми, з якою уклав угоду. І без жодних проблем оприлюднив дані про сам товар і ціну за одиницю.

І кожен може сам порівняти ціну «Єгози» з іншими закупівлями.

Наприклад, одна з військових частин Чернігівщини замовила «Єгози» та путанки на 677 млн₴ Тут бар’єрний рубіж Ø1100 мм на 7 скоб з оцинкуванням скоби і стрічки щільністю від 140 грамів на м2 замовили по 5 145 грн за 20-метрову бухту з урахуванням ПДВ. Тобто ціна одного метра на рівні 250 грн:

А у Донецької ОДА ціна за 25-метрову бухту майже такої «Єгози» (оцинкування щільністю від 200 грамів на м2) складала 9 504₴ Тобто на рівні 380 гривень за погонний метр з урахуванням ПДВ та доставки у прифронтову зону:

Оскільки умови оплати в обох контрактах однакові (90 днів по факту прийомки), то різниця в донецькій ціні 380 грн і чернігівській 250 грн може мати лише три пояснення – різниця у оцинкуванні, вартості доставки від виробника, і рівнем маржі посередника у донецькому контракті.

У будь-якому разі про цю різницю стало відомо завдяки тому, що замовники публікували ціни за одиницю. А не заретушовували від очей подалі, породжуючи підозри на рівному місці.