censor.org.ua
Казанская встреча: какие выводы для Украины и мира сделаны на саммите БРИКС.

Казанська "збори": які висновки для України та світу зробив саміт БРІКС.

Хоча це може звучати парадоксально, проте факт залишається фактом: на третьому році повномасштабної війни, розв'язаної проти України путінською Росією, саме РФ, яка за визначенням має бути державою-ізгоєм, нині є епіцентром геополітичних подій. Детальніше про це читайте в матеріалі Lenta.UA.

Делегації більше ніж тридцяти країн зібралися на саміт БРІКС, що проходить 22-24 жовтня в російській Казані. З глав держав, які безпосередньо входять до цієї структури (Бразилія, Китай, Індія, ПАР та ряд нових учасників), до столиці Татарстану не доїхав лише президент Бразилії Лула да Сілва, нібито через травму потилиці. Проте він приєднався до саміту онлайн, а на заході країну представляв глава МЗС Мауру Виейра. Також до Казані приїхали лідери Азербайджану, Вірменії, Монголії, Білорусі, Конго, Лаосу, Киргизстану, Казахстану та інших держав.

Одним з найпомітніших гостей був президент країни-члена НАТО – Туреччини – Реджеп Тайіп Ердоган, який раніше повідомляв про намір своєї країни приєднатися до БРІКС. При цьому на БРІКС не прилетів спадковий принц Саудівської Аравії (СА) Мухаммед бен Сальман, надіславши замість себе міністра закордонних справ. Не приїхав також президент Сербії Олександр Вучич, якого також запрошували до Казані. Він пояснив, що заздалегідь домовився на ці дні про зустріч з прем'єром Польщі Дональдом Туском. Але навіть без цього, зазначив Вучич, приїхати до Росії йому «було б вкрай важко через різні обставини». Під цими обставинами, як зазначає Reuters, він, ймовірно, мав на увазі тиск Заходу.

Тим часом компанію главам країн-засновниць БРІКС склали ще більше десятка лідерів, які представляли «партнерські держави», а також генсек ООН Антоніу Гутерриш. В українському МЗС з цього приводу заявили, що генсек ООН зробив «неправильний вибір»: спочатку він відмовився від участі в червневому «саміті миру» у Швейцарії, а тепер приїхав до Казані на запрошення Путіна. «Це тільки шкодить репутації ООН», - підсумували в українському зовнішньополітичному відомстві.

Відповідь відомству Сибіги дав заступник прес-секретаря ООН Фархан Хак, який пояснив, що «країни БРІКС представляють близько половини населення світу», а тому саміт «має величезне значення для роботи ООН».

«Після початку повномасштабного вторгнення для України питанням виживання було формування ізоляції РФ у світі та посилення антипутінської коаліції. Проти резолюцій Генасамблеї ООН щодо України тоді голосували лише сама РФ та її найогидніші сателіти, такі як Білорусь, Сирія або Північна Корея. Сьогодні ж генсек ООН приїхав до Росії… При цьому Гутерреша не було на Саміті миру в Швейцарії. І це не лише про дискредитацію та безнравственність ООН і її керівника в нинішньому аморфному вигляді, це і дуже тривожний сигнал українській дипломатії. Яка кількість сил і часу інвестовано в роботу зі країнами Глобального Півдня. Але жодна з них не підтримала санкції проти РФ, але ми бачимо, що зараз вони активно легітимізують військового злочинця Путіна. Звичайно, це і шлепок колективному Заходу. І сигнал США, яким слід задуматися про відновлення глобального лідерства. Тому що через нерішучість Заходу посилюється ось зла», - зазначає, коментуючи саміт БРІКС, нардеп ВР від Євросолідарності Ірина Геращенко.

Акцентуючи, що в країнах БРІКС проживає 45% світового населення, а економіка країн-членів перевищує $28,5 трильйона, що приблизно 28% світової економіки, парламентарій підсумувала: «Наразі БРІКС налічує 10 учасників, у 2024 році до організації приєдналися Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Ефіопія. І очевидно, що РФ та її партнери активно працюють над розширенням БРІКС. Росія виступить з цілим рядом стратегічних ініціатив та своїм баченням розвитку співпраці в цьому форматі. Обхід санкцій, створення єдиної валюти, запуск нової платіжної системи, безмитна торгівля, підписання мирного договору між Вірменією та Азербайджаном, укладення угоди про стратегічне партнерство з Іраном - це і багато іншого значиться в російській повістці дня саміту. Для нашого МЗС зараз важливо провести ретельний аналіз провалу політики ізоляції Росії та говорити про ці ризики з союзниками. «Дипломатія емоцій» повинна повернутися в професійну дипломатію. В іншому випадку саміти миру так і залишаться красивими фото на фоні швейцарських гір».

Різноманітні фото Путіна з лідерами інших країн, хоч і не на фоні гір поки що, хизуються 24/7 у путінській Росії як топ-пропагандисти, так і блогери різних калібрів. Більше того, у середу, 23 жовтня, світові ЗМІ, як західні, так і незахідні, продемонстрували виняткову в нинішні часи єдність, розповідаючи про проходящий у ці дні саміт БРІКС у Казані. Їхнім загальним висновком стало те, що країна-агресор прийняла у себе найбільший з початку повномасштабної війни міжнародний форум, поставивши під сумнів твердження про ізоляцію РФ на світовій арені.

Як заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, до столиці Татарстану приїхали делегації від 36-ти держав і шести міжнародних організацій. За словами самого Путіна, прагнення приєднатися до клубу «в тій чи іншій формі» висловили вже більше 30 держав. При цьому кремлівський диктатор зазначив, що нинішнім учасникам БРІКС варто організувати прийом у свої ряди так, щоб не допустити зниження ефективності об'єднання. «Справа в тому, що після масштабного розширення наприкінці 2023 року перед БРІКС постало питання: як «переварити» таку кількість країн в рамках однієї платформи. В результаті, у Казані було прийнято рішення про створення критеріїв держави-партнера, відповідно до яких і буде відбуватися подальше розширення. Тепер нові потенційні учасники проходитимуть через певний «фільтр», - пафосно заявив згаданий вище Ушаков. Він також додав, що на саміті був погоджений список з 13 країн-кандидатів. Правда, розкривати, які це країни, не став, «тому що потрібно буде з ними поговорити, наскільки у них ступінь готовності підключитися або до повноформатного членства в БРІКС, або в якійсь відповідній формі». Ймовірно, приклад Аргентини, яку в БРІКС взяли, але яка після зміни влади в ньому так і не вступила, змусив діючих учасників об'єднання більш серйозно підходити до «кастингу».

В итоговій 43-сторінковій