Кожному своє: чому Макрон змінив прем'єра, а Грузія «засвітилася» президентом.

Парламент Південної Кореї нещодавно підтримав імпічмент президенту Юн Сок Йолю. Варто зазначити, що це друга спроба оголосити імпічмент – 7 грудня правляча партія «Громадянська сила» бойкотувала голосування. Наразі 204 її депутати висловили своє «так» щодо дострокового усунення глави держави від влади.

Виконувачем обов'язків президента тепер тимчасово стане прем'єр-міністр країни Хан Док Су. Він вже пообіцяв докласти максимум зусиль для «забезпечення політичної стабільності в складній кризовій ситуації».

Нагадаємо, політична криза виникла в Південній Кореї на початку грудня, після того як президент Юн Сок Йоль несподівано оголосив про введення воєнного стану (вперше з 1979 року) та назвав це необхідною мірою для захисту конституційного порядку від «комуністичних сил та деструктивних елементів», а також загроз з боку КНДР. Воєнний стан передбачав заборону на всю політичну діяльність, включаючи роботу парламенту та політичних партій.

Майже відразу після оголошення воєнного стану в парламент змогли пробитися 190 депутатів, які тут же проголосували за скасування воєнного стану: для цього було достатньо простої більшості. В результаті Юн Сок Йоль змушений був скасувати воєнний стан – через майже шість годин після його введення. Водночас опозиція розпочала процедуру імпічменту. Крім того, місцева поліція почала розслідування проти президента за підозрою в спробі перевороту.

Кінцеву крапку в цій історії має поставити Конституційний суд. Саме Феміда повинна вирішити, підтвердити імпічмент чи відновити Юн Сок Йоля на посаді. Розгляд справи може зайняти до 6 місяців. Якщо КС підтвердить усунення президента, в країні відбудуться позачергові вибори. Проте вже зараз очевидно, що пан Йоль без бою не піде. Нещодавно він зазначив, що боротиметься до кінця, попутно звинувативши опозицію в тому, що вона «зловживає імпічментами». Юн Сок Йоль – другий президент від консервативної партії, якому в Південній Кореї оголосили імпічмент. Пак Кин Хе була усунута з посади в 2017 році.

З моменту початку путінської «спеціальної операції», надаючи допомогу нашій країні, Південна Корея строго обмежувалася її нелетальними видами, такими як обладнання для розмінування або каски. Проте поступово в Сеулі стали недвозначно натякати, що вони можуть змінити цей підхід. «Оскільки північнокорейські військові набувають досвіду ведення сучасної війни, це може стати серйозною проблемою для нашої безпеки. Тому ми будемо змінювати рівень підтримки з колишньої гуманітарної в залежності від ступеня залучення північнокорейських військових. Ми не виключаємо підтримки України зброєю», - сказав перебуваючий зараз у підвішеному політичному стані, південно-корейський лідер Юн Сок Ель на прес-конференції 7 листопада. А вже 27 числа того ж місяця в Сеулі побувала українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим, яку особисто приймав Юн Сок Йоль.

За даними ряду азійських медіа, глава вітчизняного МОУ Рустем Умеров поділився розвідданими, які стосуються перекидання військ КНДР в Росію, і попросив надати підтримку військовим діям України. Зокрема, як повідомила гонконгська газета South China Morning Post (SCMP) з посиланням на неназваний обізнаний джерело, українська делегація привезла в Сеул цілий шорт-лист побажань, до якого увійшли зенітні ракети та артилерійські гармати. Поки що, однак, жодних відчутних «вітрів» підтримки з боку офіційного Сеула не спостерігається.

Тим часом колегія виборців у грузинському парламенті передбачувано обрала новим президентом футболіста Міхеіла Кавалашвілі, який був висунутий на цю посаду керівною партією «Грузинська мрія» (ГМ) і підтриманий фактичним главою грузинської держави мільярдером Бідзіною Іванішвілі. Він набрав 224 голоси членів виборчої колегії, як свідчать підрахунки тамтешньої ЦВК. Кавелашвілі був єдиним кандидатом на пост президента. Всього у виборах взяли участь 225 виборців. Бюлетень депутата Ади Маршання, яка не віддала голос за Кавелашвілі, визнали недійсним.

В цілому колегія складалася з 300 парламентаріїв і депутатів різних рівнів, 211 з них – делегати «Грузинської мрії». Для перемоги на виборах необхідно було набрати більшість голосів, тобто як мінімум 151 голос з 300. 61 опозиційний депутат у 150-місному парламенті Грузії, а також малочисельні опозиціонери в представницьких органах автономій і муніципалітетів ніяк не змогли б вплинути на результати голосування. Розуміючи це, вони оголосили заходу бойкот.

Кавелашвілі, серед іншого, відомий висловлюваннями проти «глобальної партії війни», яка, за його словами, «намагається відкрити в Грузії другий фронт проти Росії». Напередодні виборів деякі представники грузинської творчої еліти, раніше активно підтримуючі ГМ, відмежувалися від правлячої партії. Серед них – співачка Ірма Сохадзе та кінорежисер Кеті Долідзе. Однією з причин стало те, що, як виявилося, у майбутнього глави держави та верховного головнокомандувача немає не тільки вищої, а й повної середньої освіти – він закінчив лише вісім класів середньої школи.

Водночас п’ятий президент Саломе Зурабішвілі, обрана всенародним голосуванням у 2018 році, - розвинула бурхливу політичну діяльність і йти з посади не збирається. Вона називає відбувшиеся 26 жовтня парламентські вибори «тотально сфальсифікованими» і, як наслідок, вважає нелегітимними уряд, парламент і колегію виборців. Пані Зурабішвілі стверджує, що «залишиться на посаді до виборів легітимного парламенту».

Напередодні США оголосили про новий пакет санкцій проти громадян Грузії, «відповідальних за підрив демократії». Більша частина імен не розголошується. Відомо лише, що візові обмеження введені щодо 20 депутатів, міністрів та представників силових структур. При цьому, на розчарування опозиції, санкції знову не торкнулися почесного голови ГМ, згаданого вище мільярдера Бідзіни Іванішвілі. До речі, нещодавно він, будучи громадянином Франції та кавалером ордена Почесного легіону, переговорив по телефону з президентом Франції Емман