НАТО наближається: чи справді Байден погодиться на запрошення Києва?

Про те, що у разі перемоги на президентських виборах Камали Гарріс, чинний президент Джо Байден може дати Києву зелене світло на шляху до НАТО, повідомила минулого вікенду, посилаючись на джерела в євродипломатії, французька Le Monde. Згідно з даними видання, у США «більше немає принципових заперечень проти вступу України до військового блоку, хоча Німеччина все ще заперечує». Також повідомляється, що пан Байден зможе діяти більш рішуче в цьому напрямку у свій перехідний період – після визначення переможця на виборах до його інавгурації в січні 2025 року. Джерело газети окремо акцентувало, що у разі перемоги на виборах Трампа нічого не вийде і «найменша ініціатива Байдена ризикує лише ускладнити ситуацію». При цьому рішення США щодо лінії Україна-НАТО «може допомогти переубедити уряд Німеччини», підсумував співрозмовник Le Monde. Як відомо, запрошення України до НАТО є першим з п'яти пунктів «плану перемоги», представленого нещодавно президентом Зеленським у Верховній Раді.

Важливо підкреслити, що появі публікацій у західній пресі, які свідчать про ймовірне «потепління» Вашингтона в питанні євроатлантичних перспектив України, передував візит Байдена до Європи. Зокрема, президент США відвідав Німеччину, ймовірно, з останнім для себе візитом у нинішній ролі.

Чинний господар Білого дому прибув до столиці Німеччини пізно ввечері 17 жовтня. Спочатку поїздка мала відбутися тиждень раніше, і в якості центральної події планувався саміт контактної групи з надання військової допомоги Україні (формат «Рамштайн»). Однак ураган «Мілтон», який загрожував Флориді серйозними руйнуваннями, змінив усі плани: Байден вирішив залишитися у Вашингтоні, в результаті чого саміт перенесли. Захід відбудеться в листопаді, причому у віртуальному, а не реальному форматі.

Повернемося, проте, до євровізиту американського лідера, який пройшов у турборежимі. Власне, через короткість візиту пана Байдена в Берлін – менше доби – багато, включаючи офіційний державний обід, довелося скасувати. Тим часом німецькі власті все ж знайшли спосіб висловити високому гостю з США свою повагу. Зокрема, президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайер прийняв його у своїй резиденції в палаці Бельвю. Там 46-му президенту Сполучених Штатів урочисто вручили Великий хрест особливої ступені ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина». Зазначимо, що Джо Байден став другим президентом США після Джорджа Буша-старшого, хто був удостоєний цієї найвищої нагороди ФРН. «Влади Німеччини вдячні Джо Байдену за його зусилля щодо відновлення альянсу, постраждалого під час чотирьох років правління республіканця Дональда Трампа (2017-2021 роки). Всього кілька років тому відстань між США та Європою стало настільки великою, що ми майже втратили один одного. Коли вас обрали президентом, ви буквально за одну ніч повернули Європі надію на трансатлантичний альянс», - підкреслив Штайнмайер, звертаючись до Джо Байдена. І додав: «Дружба з США життєво важлива для Німеччини. Ми партнери і друзі». У свою чергу, німецький канцлер також не скупився на слова вдячності на адресу нинішнього мешканця Oval Office. Так, Олаф Шольц заявив, що Джо Байден досяг «неймовірного поліпшення співпраці за останні роки».

Не секрет, що партнерство Вашингтона і Берліна відіграє особливо важливу роль у контексті підтримки України. І саме цей кейс став ключовим під час нещодавно проведених зустрічей Джо Байдена в німецькій столиці. «Америка і Німеччина – це два найбільших помічника України в її боротьбі за виживання», - заявив пан Байден журналістам перед початком переговорів з канцлером Шольцем. Він визнав, що нашу з вами країну чекає «важка зима», тому Вашингтон з Берліном зобов'язані продовжувати надання допомоги Києву. «Сьогодні канцлер і я обговорили розширення підтримки українських військових, захист енергетичної інфраструктури, а також те, як сприяти відновленню України за рахунок заморожених російських активів», - повідомив глава Білого дому. Обговоривши зазначені теми в двосторонньому форматі, Джо Байден і Олаф Шольц потім провели зустріч на чотирьох – з президентом Франції Емманюелем Макроном і прем'єр-міністром Великобританії Кіром Стармером. Серед іншого, союзники обговорили згаданий вище «план перемоги» Зеленського. Публічно цю тему учасники ситуативного політичного квартету не коментували, проігнорувавши питання, які вигукували журналісти на прес-підході Джо Байдена та Олафа Шольца. Останній лише дав зрозуміти, що НАТО не є і не повинно бути стороною конфлікту – інакше «ця війна призведе до ще більшої катастрофи».

Досить показово, що, спілкуючись з журналістами на борту президентського літака по дорозі до Берліна, радник глави Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван відкинув ідею того, що Джо Байден своїм візитом прагнув «захистити» зовнішню політику США від можливого негативного впливу Дональда Трампа. Він також зазначив: «Президент намагається зробити наші зобов'язання перед Україною стійкими, інституціоналізованими і спрямованими на довгострокову перспективу».

Тим часом у Брюсселі нещодавно відбулася зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, де українське питання також проходило червоною лінією. У рандеву вперше взяли участь Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея та Японія. На трьох попередніх самітах представники цих держав були лише в якості гостей. Politico повідомляє, що Альянс прагне до зміцнення відносин зі країнами-однодумцями в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Причина цьому – зростаюча загроза з боку Китаю, Росії, Ірану та КНДР, чиє співробітництво стає більш щільним. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав співробітництво з новими учасниками саміту позитивним і висловив впевненість, що Альянс не втратить свого єдності, коли справа дійде до допомоги Києву. Однак план Європейського Союзу та G7 щодо забезпечення довгострокового фінансування українських військових і робіт з відновлення залишається підвішеним, акцентує CNN. Ініціатива НАТО щодо сприяння Україні