Пощечина морська: як цивілізований світ протистоїть путінській Росії на водах.

Нова місія НАТО, до участі в якій залучать фрегати та морську авіацію, отримала назву «Балтійський караул», повідомив генсек Альянсу Марк Рютте на прес-конференції у Гельсінкі 12 січня. Скільки конкретно кораблів залучать до операції, він уточнювати не став. «Цифра може бути різною в різні тижні. І ми не хочемо робити ворога обізнанішим, ніж він вже є. Важливо те, що ми залучимо необхідні військові інструменти в потрібному місці і в потрібний час, щоб стримати шкідливі дії», - аргументував пан Рютте.

Кого саме в НАТО зараз вважають ворогом – секрет полішинеля. Незадовго до початку саміту, організованого спільними зусиллями президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Естонії Кристена Михала, в ряді західних медіа з’явились повідомлення, що на порядку денному стоятимуть такі теми, як зміцнення присутності НАТО в Балтійському морі та боротьба конкретно з російським тіньовим флотом.

Морському «прозрінню» НАТО-клубу послужив інцидент, що стався в кінці грудня 2024 року. Тоді Естонією був пошкоджений підводний кабель електропередачі Estlink 2 між Фінляндією, а разом з ним чотири кабелі зв’язку, що з’єднують Фінляндію з Естонією та Німеччиною. По гарячих слідах інциденту Фінляндія конфіскувала зареєстрований на островах Кука танкер Eagle S (саме його якір, ймовірно, пошкодив кабель), що має відношення до тіньового флоту Росії. При цьому, як заявили в Національному бюро розслідувань Фінляндії, в момент захоплення на судні люди мали намір перерізати другий силовий кабель Estlink 1 та газову трубу Balticconnector між Фінляндією та Естонією. Власне, на цьому фоні і виникла ініціатива з одного боку, обговорити face to face, як захистити критично важливу підводну інфраструктуру, з іншого – показати Росії, що надалі такі інциденти будуть зустрічатися рішучою реакцією не тільки окремих країн, але й усіх країн-учасниць НАТО.

Досить і досить примітно, що обговорити безпеку в Балтиці у Гельсінкі запросили, окрім генсека НАТО, прем’єрів Данії Метте Фредеріксен, Польщі Дональда Туска та Швеції Ульфа Кристерссона, а також канцлера Німеччини Олафа Шольца та президентів Латвії та Литви Едгарса Рінкевича та Гитанаса Науседи. Тобто, зустріч відбулася на найвищому рівні, а це говорить, як мінімум, про серйозність намірів. При цьому підготовка до збільшення натовського присутності в Балтійському морі вже почалася. Нещодавно голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен оголосила, що НАТО направить два судна в Балтійське море, а незабаром і прем’єр Швеції Ульф Кристерссон підкреслив, що його країна направить три кораблі та розвідувальний літак для захисту підводних кабелів у Балтійському морі в рамках операції НАТО. Окрім цього, про активізацію системи реагування для відстеження тіньового флоту країни-агресора в особі РФ оголосили в Об’єднаних силах реагування (JEF) - структурі, до якої входять Велика Британія, країни Північної Європи та Балтії, а також Нідерланди. Плюс до всього вищезазначеного, чотири кораблі для місії НАТО з патрулювання Балтійського моря надасть сусідня Польща.

Окрім збільшення кількості патрулюючих кораблів у регіоні Балтійського моря, в НАТО дали зрозуміти, що готові зміцнити співпрацю з приватними компаніями, що займаються новітніми технологіями, для більш ефективного спостереження за підозрілими судами. «Будуть новітні технології, включаючи дрони», - пообіцяв генсек Альянсу Марк Рютте.

Польський прем’єр Дональд Туск, у свою чергу, зробив наступний акцент: «Ми будемо разом працювати над такими правовими рішеннями, які дозволять контролювати судна і за межами територіальних вод». Як розповів з цього приводу Lenta.UA джерело в українському МЗС, держави-члени Альянсу в найближчому майбутньому можуть ввести на законодавчому рівні норми, які дозволять їм зупиняти для огляду і навіть арештовувати чужі судна, які, на їхню думку, можуть належати тіньовому флоту РФ. Співрозмовник назвав таке ймовірне рішення проривним і безпрецедентним, оскільки «діюча досі Конвенція ООН про морське право 1982 року не передбачає якихось обмежень на свободу судноплавства виходячи з індивідуальних міркувань». «Преступні дії російського режиму штовхають цивілізований світ до пошуку адекватних ситуації заходів, у даному випадку, на морі. Для нас це – безумовний і жирний плюс, оскільки всі ці рішення, так чи інакше, б’ють по економіці Росії, а, отже, її можливостям продовжувати війну проти України», - підсумував співрозмовник.

Тим часом у берегів Китаю, Сінгапуру та Росії дрейфують або стали на якорі далеко від порту десятки танкерів з російською нафтою. Це сталося після того, як у минулу п’ятницю, 10 січня, США ввели санкції проти російського нафтового сектора – найжорсткіші з початку повномасштабної війни. Вони торкнулися російського «тіньового флоту», а також компаній, які забезпечували його функціонування. В загальному обсязі ці санкції торкнулися понад 180 суден. При цьому аналітики S&P Global восени 2024 року оцінювали тіньовий флот РФ у 591 танкер.

Згідно з аналізом агентства Reuters, основаним на даних MarineTraffic та LSEG, зараз у різних місцях стали на якір, принаймні, 65 нафтових танкерів. Більша частина з них знаходиться у берегів країни-агресора: у Балтійському морі та на Далекому Сході. П’ять танкерів стали поруч з портами Китаю, ще сім - у берегів Сінгапуру. Показово, що 25 з застряглих суден раніше бували в портах Ірану та недалеко від Суецького каналу. Водночас, за даними Bloomberg, три судна – Olia, Mermar та Huihai Pacific – застрягли на підході до портів у китайській провінції Шаньдун. Вони перевозили близько двох мільйонів барелів нафти з російського тихоокеанського порту Козьмино. Це сталося через заборону китайського портового оператора Shandong Port Group швартуватися в його портах судам, що потрапили під санкції. Також нещодавно стало відомо, що порти для суден з російською нафто