Якщо говорити про укази глави держави, підписані в минулу суботу, 21 грудня, то слід зазначити, що йдеться про планові ротації дипломатичного корпусу: ці кадрові рішення були анонсовані нинішнім господарем Банкової близько тижня тому. «Ми готуємо посилення нашої команди - команди України. Зовнішньополітична робота в наступному році буде ще більш напруженою, ніж у цьому, і повинна бути сильною. Наступний рік має стати часом встановлення миру - надійного миру», - акцентував Зе у своєму традиційному відеозверненні від 16 грудня. Про необхідність проведення великої дипломатичної перезагрузки Зеленський говорив і восени, презентуючи в сесійній залі Верховної Ради свій «план стійкості» для України - внутрішні кроки, покликані посилити позиції держави в різних сферах.
Мабуть, одним із найрезонансніших суботніх указів глави держави є звільнення постпреда України при ООН Сергія Кислиці. 55-річний Кислиця - кадровий дипломат, який у 2020 році змінив крісло заступника міністра закордонних справ на посаду постпреда України при ООН. З початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні Кислиця, якого називають важковаговиком української дипломатії, виступав в Організації Об'єднаних Націй з однієї сторони, у ролі самовідданого адвоката України, з іншої - надзвичайно жорсткого прокурора для РФ. Як правило, актуальні, глибокі та майже завжди афористичні цитати тепер вже екс-постпреда України при ООН миттєво розліталися по смугам впливових світових ЗМІ. І в цьому сенсі вага та вплив пана Кислиці на глобальному інформаційному «фронті» важко недооцінити.
11 липня 2024 року Сергій Кислиця, виступаючи з трибуни ООН незабаром після обстрілу дитячої клініки «Охматдит», попутно нагадав про підготовку до Саміту майбутнього ООН, запланованому на вересень, констатував: «Про яке, вибачте, майбутнє ми з вами говоримо в принципі тоді, коли вбивця сьогодні почувається комфортно, сидячи тут прямо зараз по коліно в дитячій крові в кріслі голови Ради Безпеки!». Головування РФ у Раді Безпеки ООН Кислиця характеризував як ракову хворобу, «але тільки гірше». Загалом, засідання Радбезу ООН з української тематики завдяки емоційності пана Кислиці часто сприймаються як своєрідне дербі між ним і його російським колегою Небензею. Варто зазначити, що відставка Сергія Кислиці - це планова ротація і, як говорять у кулуарах, незабаром його призначать заступником новоспеченого глави вітчизняного МЗС Андрія Сибіги.
Місце ж Кислиці в ООН дістанеться не менш відомому українському дипломату, екс-послу України в Німеччині Андрію Мельнику, який у травні 2022 року назвав канцлера Олафа Шольца «ліверною ковбасою» за його відмову відвідати Київ - цей німецький фразеологізм означає людину, яка вдає з себе незаслужено ображену. Це призначення вже викликало жартів. "Цікаво, як він назве Гутерреша? Нудним свинячим чорізо?", - запитав політолог Олексій Голобуцький.
Найважливішим із указів про призначення послів є, мабуть, завершення тривалої епопеї Федора Шандора. Етнічний угорець, доктор соціологічних наук, професор Ужгородського університету, він у лютому 2022 року добровільно пішов до ЗСУ, а після нічних чергувань на передовій читав лекції своїм студентам, за що став відомим на всю країну як «професор з окопів». Саме його нинішній господар Банкової вирішив призначити послом України в Угорщині і заявив про це ще більше року тому. Однак крапку в цій кадровій історії Зе поставив лише зараз, при тому що стосунки офіційного Києва та Будапешта навіть з натяжкою складно назвати безхмарними, і посол України в Угорщині як топ-комунікатор повинен був бути, тим більше, що тамтешні влади давно дали «добро» кандидатурі «професора з окопів».
В результаті ще одного суботнього указу Зеленського пост посла України в Словенії покине генерал, екс-міністр оборони Андрій Таран. Його замінить Петро Бешта, який до цього займав посаду посла України в Литві.
Ще одне знакове кадрове рішення - звільнення посла України в Китаї. Після смерті посла Сергія Камишева в лютому 2021 року ця посада залишалася вакантною більше двох років, в тому числі понад року після початку путінської «спецоперації». І ось зараз Зе «пішов» з посади призначеного в квітні 2023 року на цю позицію колишнього міністра стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна. При цьому ім'я нового посла України в Піднебесній поки що залишається невідомим (хоча в ЗМІ згадувалася прізвище Олександра Нечитайла - кадрового дипломата і посла України в Малайзії).
Водночас послом України в Туреччині незабаром стане Наріман Джелял - заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який провів майже три роки в російських в'язницях. У той же час главою представництва України при НАТО, як анонсував президент, стане Алена Гетьманчук - одна з найавторитетніших експерток євроатлантичного напрямку в Україні.
Окремим указом Володимир Зеленський скасував власний лютневий указ про призначення Еміні Джапаровій представницею України при міжнародних організаціях у Відні. Колишня перша заступниця голови МЗС, Джапарова була натхненницею та організаторкою «Кримської платформи», активно брала участь у поверненні в Україну «скіфського золота», відповідала за співпрацю України з ЮНЕСКО. Тим часом, влітку цього року пані Джапарова опинилася в епіцентрі гучного медійного скандалу: журналісти-розслідувачі звинуватили її в тому, що вона сприяла нібито незаконному виїзду за кордон своєму чоловікові, колишньому співвласнику «Приватбанку» Геннадію Боголюбову. Відхиливши ці звинувачення, Джапарова, проте, заявила, що залишає дипвідомство на Михайлівській площі.
Нарешті, ще одним указом президент Зеленський призначив Вячеслава Яцюка, екс-посла України в Норвегії, посланником у Руанді - раніше в цій країні не було посольства офіційного Києва, і це призначення, на думку експертів, можна сприймати як підтвердження обіцянок Банкової повсюдно посилювати комунікацію з так званим Глобальним Півднем.
Про те, що в найближчий час будуть замін