censor.org.ua
Как визит польского премьера в Украину может повлиять на его политическую репутацию и важность отношений между странами?

Чи потьмяніє Туск: чому візит польського прем'єра в Україну має велике значення?

У вівторок, 17 грудня, Україну відвідав польський прем'єр Дональд Туск. Голова уряду сусідньої республіки зустрівся у Львові з президентом Володимиром Зеленським, з яким обговорив низку актуальних питань для обох держав. Детальніше про це читайте в матеріалі Lenta.UA.

На спільній пресконференції з українським президентом у Львові Дональд Туск перш за все заявив про прогрес в історичних питаннях у польсько-українських відносинах. Тема подій на Волині 1943-1945 років, яку в українській історіографії називають Волинською трагедією, а в польській - Волинською різнею, як відомо, залишається каменем спотикання у двосторонніх відносинах. В кінці листопада міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга та Радослав Сікорський підписали спільну заяву щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Очікується, що історичні питання польська сторона підніматиме і далі, адже в кінці першого півріччя 2025 року в країні відбудуться президентські вибори, а ця тема в Польщі дуже актуальна та рейтингова. До виборів глави польської держави повернемося, проте, трохи пізніше, а поки акцентуємо на нинішньому візиті до України пана Туска, який у Львові анонсував нову партію допомоги. Він, підкресливши, що вже 46-а за рахунком партія допомоги від Варшави буде готова в січні, додав, що Польща, ймовірно, підготує передачу Україні «деякої техніки» спільно з іншими партнерами. Інших деталей польський прем'єр не озвучив. Разом з тим він заявив, що Польща також у певному сенсі є «прифронтовою державою», тому не може передати Україні все своє озброєння. «Польща все частіше стає об'єктом диверсій, саботажу, гібридних дій, спрямованих безпосередньо проти наших громадян, нашої держави», - аргументував Дональд Туск.

При цьому він висловив подяку українським героям і ветеранам за їх готовність захищати не лише Україну, «але й Польщу та всю Європу»: «Я переконаний, що все більше людей у світі розуміють, що місія кожної цивілізованої нації - підтримати сьогодні Україну в цій героїчній боротьбі. Боротьба українців проти Росії є частиною великого цивілізаційного зіткнення, і Україна завжди зможе розраховувати на Польщу. Прихильність Україні - це також захист Польщі та Європи в цілому від ворожих дій Росії, які вже не спрямовані лише проти України».

Також прем'єр Польщі закликав припинити спекуляції щодо можливого поразки України. «Ми всі, без винятку, повинні підтримати Україну в цей час більше, ніж будь-коли раніше, заради миру, якого ми всі чекаємо - ніхто не хоче миру більше, ніж Україна, ми це знаємо. І в ЄС ніхто не хоче миру більше, ніж Польща, з подібних причин», - сказав пан Туск. Окремо глава польського уряду підкреслив, що такий мир буде можливий тоді, коли він буде справедливим, а справедливим він буде тоді, коли весь західний світ зосередить свої зусилля на цьому.

Президент Зеленський, у свою чергу, зазначив наступне: «Радий вітати в Україні пана прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска. У нас була дуже продуктивна розмова. Наші відносини стабільні в такі непрості часи. Ми в деталях обговорили ситуацію на полі бою та в дипломатії - бачимо однаково, що Україні потрібен справедливий мир, Україні потрібно бути сильною і потрібно зміцнення. Я вдячний за готовність Польщі допомагати, і за вже надану Україні підтримку з перших днів повномасштабної війни. Є вже 45-й пакет військової підтримки, реалізується - дякую! У наступному році Польща буде головувати в Раді Європейського Союзу, і це головування може принести нам хороші результати в наближенні до вступу в ЄС».

Дійсно, дуже символічно, що візит пана Туска до Львова відбувся в день церемонії передачі головування в Європейському Союзі від Угорщини до Польщі. На фоні скандалів, що передували переходу нині завершального піврічного головування в ЄС до Угорщини (деякі країни навіть серйозно намагалися його скасувати), передачу командних функцій від Будапешта до Варшави можна було б вважати звичайним подією. Якби не кілька важливих «але». По-перше, європравління сусідньої Польщі співпало з моментом, коли загальноєвропейське правління, сформоване після червневих виборів до Європейського парламенту (ЄП), нарешті приступило до виконання обов'язків. Це зробило можливим висунення Варшавою нових ініціатив без побоювань, що вони можуть надовго «заморозитися» - як було фактично весь період угорського головування. По-друге, саме на польське головування припадає вступ на посаду обраного президента США Дональда Трампа, інаугурація якого відбудеться 20 січня. Від наступного господаря Oval Office в Європі, виходячи з його дій у перший термін, не чекають нічого доброго. Трамп вже обіцяв Європі нові торгові тарифи, а Україні - можливе скорочення американської допомоги. По-третє, в період польського головування світ відзначить вже третю річницю з моменту початку повномасштабної російсько-української війни.

На такому фоні закономірним стало те, що пріоритетом свого головування сусідня Польща зробила питання безпеки у всіх її аспектах - будь то енергетика, оборона чи економічна безпека. «Чого хочуть люди? Чого шукають люди? Вони шукають безпеки, і це буде ключовим мотивом головування», - окреслила пріоритети Варшави посол Польщі в ЄС Агнешка Бартол. Вона також анонсувала, що Польща виступить з пропозиціями щодо захисту кордонів Європи, кібербезпеки, боротьби з іноземним втручанням та дезінформацією, а також з ідеями щодо зміцнення оборонної промисловості блоку. Відзначимо, що в 2023 році витрати на оборону в ЄС досягли рекордних €279 млрд. Однак після багатьох років недофінансування оборонної промисловості, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проекти, такі як європейський щит ППО, блоку знадобляться додаткові і не маленькі кошти. І тут Польщі доведеться не лише виступати з тематичними ініціативами, але й активно переконувати не скупитися на оборонні потреби ті країни Європейського Союзу, які завжди були схильні до економії в цьому напрямку.

З урахуванням того, що, як ми вже зазначили вище, на час головування Польщі припаде третя річниця з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, до шорт-лист завдань Варшави потрапляє і підготовка до лютого нового пакету санкцій проти країни-агресора. На відміну від Угорщини, чий прем'єр Орбан послідовно виступав проти санкційної політики щодо путінської Росії, польський прем'єр Дональд Туск завжди відносився до головних антиросійських «яструбів» і найпалкіших прихильників допомоги нашій з вами країні. Згідно з рядом витоків у зах