censor.org.ua
Румыны и поляки готовы к выборам: как это повлияет на Украину?

Румуни та поляки на старті: які наслідки для України матимуть вибори у сусідів.

Поки в Україні вже понад тисячу днів триває повномасштабна війна з путінською Росією, у сусідніх країнах активне політичне життя продовжує розвиватися. Нещодавно в Румунії відбувся перший тур президентських виборів, а в Польщі, де вибори глави держави відбудуться у 2025 році, вже визначилися ключові претенденти на цю високу посаду. Детальніше про це читайте в матеріалі Lenta.UA.

Лідером першого туру президентських виборів, що відбулися минулої неділі, 24 листопада, у сусідній Румунії, несподівано став той, кого ще кілька тижнів тому вважали абсолютним аутсайдером, - крайній правий політик Келін Джорджеску, який балотується як незалежний кандидат. Румунські ЗМІ в унісон називають цього політичного персонажа проросійським діячем, тому очевидно, що можливе здобуття перемоги паном Джорджеску у другому турі, запланованому на 8 грудня, навряд чи порадує Україну, а також, в принципі, Європу в цілому.

Невеликий штрих до портрету. Отже, 62-річний Келін Джорджеску довгі роки був університетським професором і присвятив близько десяти років роботі в різних структурах ООН, займаючись питаннями «сталого розвитку». До 2022 року він був членом крайньо правого «Альянсу за союз румун» (AUR) і навіть розглядався як кандидат у прем'єри від цієї політичної сили. Тобто, як бачимо, назвати Джорджеску політичним дебютантом не можна, однак при цьому він не був широко відомим широкій аудиторії, тим більше за межами країни. Більше того, ще в жовтні ім'я Келіна Джорджеску навіть не значилося в опитуваннях кандидатського шорт-листа – агентство Inscop, наприклад, включало його тоді в графу «інші» з менше ніж 0,4% підтримки. У листопаді він займав у деяких рейтингах шосте місце з 5,4% підтримки.

Тим часом, за підсумками підрахунку переважної більшості бюлетенів, поданих у першому турі президентських виборів у Румунії 24 листопада, Келін Джорджеску виявився першим. Він набрав 22,94% голосів, в той час як прихильниця антиросійської політики, лідер «Союзу за порятунок Румунії» Єлена Ласконі отримала трохи більше 19,18% голосів. Діючий прем'єр-міністр і лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, до останнього вважаючись майже беззаперечним фаворитом гонки, задовольнився лише третьою позицією (близько 19%). Нарешті, той, кому до сьогоднішнього дня впевнено пророкували друге місце і вихід у другий тур, - лідер AUR Джордже Сіміон – фінішував четвертим з приблизно 14% голосів.

В значній мірі, як зазначає Associated Press, несподіваний успіх крайнього правого Джорджеску виявився пов'язаний не стільки з його ідеями (кампанія в основному будувалася на закликах до зменшення залежності Румунії від імпорту, підтримці фермерів та збільшенні внутрішнього виробництва продуктів харчування та енергії), скільки з загальним розчаруванням виборців усіма іншими претендентами на президентське крісло. «Ключові партії втратили зв'язок з рядовими румунами. Немає сильних кандидатів або сильних лідерів... є слабкі кандидати, слабкі лідери, і партії в цілому досить роз'єднані», - заявив агентству політолог з Бухареста Крістіан Андре. Це, по суті, визнав і сам фіналіст першого туру президентського виборчого марафону-2025. «35-річна економічна невизначеність, нав'язана румунському народу, стала сьогодні невизначеністю і для політичних партій», - зазначив Джорджеску одразу після закриття виборчих дільниць. Підсумки народного волевиявлення він назвав «дивовижним пробудженням» румунського народу. Проте остаточно зрозуміти, наскільки румуни насправді «пробудилися», належить 8 грудня – в день другого туру президентських виборів, коли Джорджеску зійдеться з діючим прем'єром.

Зазначимо, що в Румунії президент, обираний на п'ятирічний термін, має досить широкі повноваження, перш за все в питаннях зовнішньої політики та безпеки, і представляє країну за кордоном, тому очевидно, наскільки важливим для нас з вами є вибір сусідів.

В інтерв'ю трирічної давності Келін Джорджеску назвав щит протиповітряної оборони НАТО в румунському місті Девеселу «ганьбою дипломатії», заявивши, що Північноатлантичний Альянс не стане захищати жодного зі своїх членів у разі нападу Росії. Він також систематично критикував військову допомогу Україні з боку США та публічно висловлював захоплення Угорщиною та її прем'єром Орбаном за вміння вести міжнародні переговори та відстоювати національні інтереси. Джорджеску також заявляв, що йому близька російська культура, і хвалив Путіна як людину, «яка любить свою країну». До слова, на болотах вже відреагували на румунські вибори. Зокрема, путінський спікер Пєсков, відповідаючи на питання російських журналістів про те, чи стали результати голосування несподіванкою для Кремля і як там оцінюють перспективу Джорджеску зберегти перевагу у другому турі виборів, заявив наступне: «Не можна сказати, що ми так близько знайомі з світоглядом цього кандидата в тому, що стосується відносин з нашою стороною». І тут же додав, що поки Москві зрозуміло лише те, що «діюче керівництво Румунії не є дружнім нам державою».

«Як сказав один з моїх румунських колег, «чорний лебідь прилетів на замерзле озеро і показав балет». Чорним лебедем румунських президентських виборів став Джорджеску – незалежний кандидат, несподівано вдерся в групу лідерів. Він відверто позиціонує себе як крайній правий – коричневий, прославляє період, коли Румунія була союзницею нацистів за часів диктатора Антонеску, якого вважає «мучеником», під час кампанії спирався в основному на ТікТок як платформу для просування своїх ідей, критикував НАТО, ЄС і розміщення в Румунії американських баз. Також він вважає війну Росії проти України наслідком змови американських компаній – виробників зброї. Складається враження, що більшість голосів, які він отримав – це голоси протестного електорату, якому не сподобалася діяльність великої коаліції мейнстрімних партій соціал-демократів (кандидат на президентських виборах – діючий прем'єр Марчел Чолаку) і націонал-лібералів (кандидат – екс-прем'єр Ніколае Чука). І ось весь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово «незалежний» і проголосував за нього», - зазначає директор програми регіональних ініціатив сусідства центру «Українська призма» Сергій Герасимчук.

При цьому «зради», акцентує аналітик, поки що немає, оскільки «достовірність перемоги Келіна Джорджеску у другому турі мізерна».