«Шокотерапія»: що свідчить про реакцію європейських союзників на розмову Трампа з Путіним.

Телефонна розмова Дональда Трампа та кремлівського диктатора Путіна, про яку Lenta.UA повідомляла в деталях, миттєво вивела на перший план світового політичного порядку денного тему мирного врегулювання російсько-української війни. При цьому в Європі розмова американського та російського лідерів викликала, м'яко кажучи, неоднозначну реакцію. Наприклад, екс-прем'єр Швеції Карл Більдт звинуватив США у зраді, порівнявши підхід Трампа до конфлікту з «мюнхенською угодою». «Це, звісно, новаторський підхід до переговорів – піти на дуже великі поступки ще до їх початку», - написав пан Більдт у мережі X. Приводом для такої оцінки послужила не лише розмова господарів Білого дому та Кремля відповідно, але й заява глави Пентагону Піта Хегсета про те, що Україна не зможе повернути втрачені території військовим шляхом. При цьому сам Хегсет поспішив запевнити, що «немає ніякої зради», а «є визнання того, що США та весь світ прикладають зусилля для миру через переговори».

З огляду на те, що з адміністрації Трампа заяви, що стосуються мирного врегулювання, сиплються, як з рогу достатку, багато європейських політиків виявилися надзвичайно стурбованими відбувається, хоча й не стали прямо заявляти про зраду з боку Вашингтона. Так, міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії та Великобританії випустили спільну заяву. У ній вони запевнили в готовності «збільшувати допомогу Україні» та в «підтримці її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності». «Наша спільна мета – продовжувати підтримувати Україну до досягнення справедливого, всеосяжного та стійкого миру», - акцентували європейські дипломати.

Водночас глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас зазначила, що союзники повинні зміцнити Україну та надати їй «гарантії безпеки», а «Європа повинна відігравати центральну роль у будь-яких переговорах». Камінь в американський город кинула глава МЗС Німеччини Анналена Бербок, на думку якої «мир може бути досягнутий лише спільними зусиллями – тобто з Україною та європейцями». «Щоб в Європу повернувся мир, ми повинні йти цим шляхом разом», - підкреслила головний німецький дипломат. У свою чергу міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс зазначив, що «без участі європейців переговори щодо архітектури безпеки в Європі априорі неможливі».

Тим часом ряд міністрів оборони країн НАТО, зокрема Швеції, Естонії, Канади та Великобританії, заявили, що в будь-яких мирних переговорах повинна залізно брати участь Україна. Тобто, як бачимо, в ЄС запідозрили Дональда Трампа в намірах виключити нашу з вами країну, а також європейських союзників з переговорного процесу зі стороною-агресором і вирішили одразу ж позначити своє незгоду з таким підходом. Втім, знайшлися й ті, хто, навпаки, побачив у відбувається позитив. Генсек НАТО Марк Рютте за підсумками зустрічі міністрів оборони країн-союзниць України, що відбулася нещодавно в Брюсселі, відмовився вважати розмову Трампа і Путіна «зрадою» і не побачив у цьому спроби виключити Київ з процесу.

Між тим розмова президентів США та РФ, більшість західних оглядачів визнали успіхом Путіна. «Перша зустріч Трампа і Путіна, яка, ймовірно, відбудеться в Саудівській Аравії, пройде тет-а-тет, без Володимира Зеленського, а це означає відмову від принципу, якому була вірна адміністрація Байдена: «Не обговорювати Україну без України», - констатує французька Le Monde.

«Президент Байден не хотів, щоб угода була укладена за спиною жертви. Трамп же вкрай жорстко позбавляється цього колективного підходу, ворожого до агресора. Київ довгий час побоювався, що новий президент США може віддати перевагу переговорам безпосередньо з Путіним, і тепер існує ризик, що подальший процес проходитиме під диктовку Росії», - резюмує видання.

«Путін довго чекав прямого контакту з Вашингтоном щодо майбутнього України, виходячи з своєї впевненості в тому, що вона знаходиться в сфері впливу Росії, а Захід і НАТО лише використовували її. Відбулася розмова з Білого дому в Кремль наочно ілюструє зміцнення альянсу між Трампом і Путіним», - акцентує Washington Post. Про те, що Європа, можливо, упустила свій шанс, так і не прийшовши до згоди з питання участі в миротворчій місії в Україні, міркує польська Rzeczpospolita: «Президент Франції Еммануель Макрон вже давно попереджав, що якщо об'єднана Європа не погодить конкретний план своєї участі у припиненні війни в Україні, починаючи з миротворчої місії, то її просто не братимуть до уваги в мирних переговорах, від яких буде залежати її власна безпека. Однак французькому президенту не вдалося переконати практично нікого в своїй ідеї. Зокрема, Польща відмовилася в ній брати участь. Це може бути історичною помилкою. Розмова з Трампом – це кінець ізоляції Путіна. Усі вважали його військовим злочинцем, а тепер він довів, що є рівноправним партнером найважливішого світового лідера».

New York Times прямо називає розмову Трампа з Путіним «великою перемогою» кремлівського диктатора, констатуючи: «Телефонний дзвінок зміцнив Путіна в думці, що визначати долю України та вирішувати інші важливі питання будуть Москва і Вашингтон. Це явний знак того, що Путін, незважаючи на катастрофічні невдачі Росії на початку вторгнення в Україну на початку 2022 року, все ще може вийти з війни з перекроєною картою Європи та посиленим впливом Росії».

Сценарію, коли США «кинуть» Україну та її європейських партнерів, віддаючи перевагу домовлятися безпосередньо з Путіним – найбільше боявся Зеленський, апелює Economist до інтерв'ю з нинішнім господарем Банкової, опублікованому якраз напередодні телефонної розмови Трампа з Путіним. Видання додає, що відбулася розмова Трампа з Путіним викликала «страх і жах» у Києві, а також у європейських столицях. «Я думаю, що все вирішиться без України, - цитує Economist неназваного українського чиновника. – Україна в дерьмі. І Європа, до речі, теж».

Агентство Bloomberg, «танцюючи» від