Штати «морозяться», Шольц активізується: що відбувається навколо російсько-української війни

Володимир Зеленський у щовечірньому відеозверненні 3 жовтня розповів про зміст зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте, який приїхав до Києва, і, серед іншого, знову говорив про те, що прийом України до Альянсу, на його погляд, вкрай потрібен і Україні, і європейським країнам: «Тільки завдяки повній інтеграції України – чіткому нашому становищу в Євроатлантиці – можна буде надійно усунути стару та злочинну спокусу Росії ламати порядок життя в Європі».

«Геополітична визначеність для України та для всієї Європи – це надзвичайна цінність. Саме це – надійний фундамент миру, коли немає жодного недостатньо захищеного місця в архітектурі безпеки Європи», - наголосив нинішній господар Банкової.

Він також розповів про те, що країнам НАТО слід було б збивати російські ракети та дрони над своєю територією: «Ми бачимо, що однією з головних причин дефіциту безпеки в небі України, і зокрема поряд із кордонами НАТО – наших сусідів, є дефіцит рішень про спільну роботу, про спільний захист. Те, що працює в небі Близького Сходу та допомагає обороні Ізраїлю, може працювати і в небі нашої частини Європи – в Україні, допомагаючи рятувати життя. Є спеціальні технічні рішення, цілком дієва тактика».

Новоспечений генсек НАТО цілком аргументовані сигнали вищого керівництва України не коментував. А ось рано вранці у п'ятницю, 4 жовтня, по Києву реакція надійшла з-за океану. НАТО не перехоплюватиме ракети та безпілотники над Україною так, як це робить над Ізраїлем, бо це «два дуже різні ландшафти та поля бою» і це було б «втягуванням нас у війну». З такою заявою виступила заступник спікера Пентагону Сабріна Сінгх на спеціальному брифінгу. «Ми говоримо про два дуже різні ландшафти та поля бою. Президент (Байден – ред.) на початку, коли Росія вторглася в Україну, доручив забезпечити Україну тим, що їй потрібно на полі бою. Україна дуже успішно використовує засоби протиповітряної оборони та інші можливості, щоб продовжувати відвойовувати свою територію», - зазначила Сінгх. На питання, чи потрапляння в цілі з польської або румунської території теж вважалося б вторгненням, Сінг підтвердила, що «це було б втягуванням нас у війну іншим способом».

Загалом, якщо перекласти з дипломатичної мови на людську, то те, що сказала Сабріна Сінгх, можна охарактеризувати кількома словами: США, як і раніше, побоюються робити рішучі вчинки, 24/7 оглядаючись на Кремль з його ядерною кнопкою. При цьому Вашингтон, хоча НАТО де-юре є колективним органом, не соромиться розписуватись вустами клерків не першого ешелону, якою є пані Сінгх, за те, яку позицію має зайняти весь Альянс, до якого на секунду входить 32 незалежні держави. Україна ще в 2022 році, якраз після повномасштабного вторгнення, подала офіційну заявку про вступ до НАТО. Проте станом на зараз Альянс поки що не надав Києву навіть офіційного запрошення, чому, за відомістю авторитетних західних ЗМІ знову-таки противиться Вашингтон.

Тим часом експерти вважають, що саме повноцінне членство України в євроатлантичному клубі може допомогти нашій з вами країні. Зокрема, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков на своєму авторському Youtube-каналі зазначає таке: «Україна в сірій зоні, Україна поза НАТО, буде ареною для російських атак рівно стільки часу, скільки в РФ вистачить військових, фінансових, економічних, демографічних ресурсів. А от якщо Росія недекларативно, а реально зіткнеться з попередженням від цивілізованого світу, якщо Україна не залишиться сама зі своєю армією, тільки зі своїми громадянами, у цьому цивілізаційному протистоянні з ворогом, тоді виникне принаймні шанс на те, що ця війна закінчиться раніше, ніж ми сьогодні про це думаємо. Тобто, не найближчими 10-20 роками, а найближчими роками, і що в ці роки більшість територій України будуть перебувати під українським, а не під російським контролем. І це, звичайно, завдання, про вирішення якого треба думати вже сьогодні всьому цивілізованому світу».

Якщо говорити про цивілізований світ, зокрема, про ключового європейського союзника України в особі Німеччини, то необхідно відзначити деякі дивні рухи тіла тамтешнього керівництва. Зокрема, у четвер, 3 жовтня, спілкуючись із громадянами під час Дня єдності у Шверіні, канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що перед Заходом стоїть завдання створити всі умови для організації міжнародної конференції, на яку приїдуть представники Росії та України. За його словами, «необхідно придивитися до різних можливостей, щоби бойові дії на сході Європи не тривали вічно».

На початку вересня канцлер Німеччини вже висловлювався в схожому ключі і говорив про настання моменту, коли варто зайнятися пошуком «виходу із ситуації». Тоді ж італійська газета La Repubblica повідомила про створення Олафа Шольца власного плану мирного врегулювання, який, серед іншого, включав територіальні поступки з боку України. І хоча офіційно в Берліні наявність у пана Шольца подібних устремлінь не підтверджували, про врегулювання він справді говорить усе частіше. Наприклад, минулого тижня він заявляв, що «настав час» задіяти «всі дипломатичні засоби для досягнення справедливого світу». На цьому тлі гонконгська газета The South China Morning Post з посиланням на джерела недавно розповіла, що найближчими днями до Китаю вирушить глава МЗС Німеччини Анналена Бербок. Ціль – обговорити «масу речей», серед яких ситуації на Близькому Сході та Україні.

Крім того, німецька газета Die Zeit, також із посиланням на джерела, розповіла про плани Олафа Шольца найближчими тижнями провести телефонну розмову з Путіним, з якою канцлер ФРН не спілкувався з грудня 2022-го. І хоча спікер кремлівського диктатора Дмитро Пєсков запевнив, що Берлін поки не запитував такої розмови, представник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт не став ні підтверджувати, ні спростовувати подібні плани. Він лише нагадав: «Канцлер неодноразово говорив, що в слушний момент знову поговорить з Путіним по телефону».

При цьому Німеччина не єдина європейська країна, яка останнім часом натякала на необхідність якнайшвидшого мирного врегулювання заради «справедливого миру». За проведення мирної конференції за участю РФ та України виступив днями глава МЗС Італії Антоніо Таяні. Втім, він наголосив, що «Росія має бути присутньою на цій конференції не з рішеннями у вигляді капітуляції та поразки України, оскільки тоді це не буде мирною угодою». Раніше за «тимчасовий компроміс» висловлювався і президент Чехії Петро Павел, котрий послідовно підтримує Україну, але вважає, що бойові дії не закінчаться поразкою Москви чи Києва, а «кінець буде десь посередині».

Однак, мабуть, найсильніше здивувала Швейцарія, яка у червні 2024 року була разом з Україною співорганізатором «Саміту миру» – першою конференції з врегулювання конфлікту, на яку вирішили не запрошувати країну-агресора. Справа в тому, що під завісу вересня на полях Генасамблеї ООН Китай та Бразилія, які просувають власний мирний план, оголосили про створення платформи «Друзі миру», до якої можуть приєднатися «однодумці», зацікавлені у вирішенні «української кризи». Несподівано гостем на презентації цієї платформи виявилася Швейцарія, яка потім вустами представника МЗС країни Ніколя Бідо підтримала китайсько-бразильську ініціативу. "Вона пропонує альтернативу войовничим промовам, вимовленим в ООН як українською, так і російською стороною", - пояснив рішення Берна пан Бідо. У швейцарському МЗС наголосили, що план КНР та Бразилії укладається у рамки Статуту ООН.

На Печерських пагорбах крок Швейцарії розкритикували та заявили, що «не можуть зрозуміти логіку» у підтримці китайсько-бразильської ініціативи, оскільки, на думку України, єдиною основою для врегулювання конфлікту може бути «формула миру» президента Зеленського. У Берні на це відповіли, що «формула Зеленського» – не єдиний план, який можна обговорювати.

Так чи інакше, серед європейських країн, схоже, назріває рішучість сприяти завершенню як мінімум активної фази бойових дій. При цьому, як розповів Lenta.UA чинний посол України в одній із європейських країн, у приватних бесідах євродипломати «дедалі частіше висловлюють думку, що війну необхідно негайно закінчувати, оскільки вона веде до руйнування України та падіння економік країн-членів ЄС».

Тим часом, Держдепартамент США 3 жовтня заявив, що розраховує на швидкий початок дипломатичного врегулювання по Україні. «Зрештою, гадаю, є усвідомлення, що частину цього потрібно вирішувати за столом переговорів. І надія буде на те, що в якийсь момент у не такому віддаленому майбутньому ми виявимо себе тими, хто проводить дипломатичну взаємодію певного роду», - сказав, коментуючи ситуацію навколо України, перший заступник держсекретаря США Курт Кемпбелл.

Зазначимо, що тема закінчення війни тим чи іншим способом набрала актуальності після нещодавнього візиту президента Зеленського до США, де його «план перемоги», хоч і не був публічно відкинутий, але викликав не ту реакцію, на яку розраховувала Банкова. Під час того ж візиту Зе за океан виникла і згадана вище мирна ініціатива Китаю та інших країн глобального Півдня «Друзі миру», які вимагають зупинити війну по лінії фронту. Все це, на жаль, говорить про те, що ніхто у світі поки що не бачить чіткої стратегії, яка приведе до закінчення розв'язаної путінської Росією війни проти суверенної держави в особі України. Хоча сценарії озвучуються. Наприклад, вже екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг заговорив про необхідність вступу України до Альянсу навіть із окупованими територіями.