Страх ескалації та інші причини: чому Україні не поспішають давати запрошення до НАТО.
Першим і, мабуть, ключовим елементом "плану перемоги", нещодавно представленого президентом Володимиром Зеленським, є негайне запрошення України до НАТО. Поточний господар Банкової навіть заявив, що бачить в Альянсі "консенсус більшості" з цього питання, додавши, що для нього "це не просто запрошення, а запрошення, поки війна ще не закінчилася", - "принципове питання". За словами діючого гаранта української Конституції, сьогодні Київ бачить "впевненість у Франції", "розуміє", що Україну підтримають британці, і "вважає", що таким же чином можуть вчинити італійці. Крім того, серед прихильників такого кроку провідні західні ЗМІ називають сусідню Польщу та країни Балтії. Зокрема, як нещодавно заявила голова Сейму Латвії Дайга Мієріня, Рига сподівається, що на саміті НАТО у 2025 році союзники зможуть "прийняти політичне рішення щодо запрошення України".
Проте консенсусу в НАТО немає. Принаймні, видання Politico з посиланням на джерела в Альянсі та ключових країнах блоку повідомило, що як мінімум сім держав виступають проти "негайного" запрошення України до організації. Так, проти запрошення нашої з вами країни до НАТО до завершення бойових дій виступають два ключових союзника – США та Німеччина. У Вашингтоні та Берліні побоюються, що такий сценарій пов'язаний із підвищеними ризиками залучення їхніх країн і всього Альянсу в прямий конфлікт з путінською Росією.
Тут слід акцентувати, що в даному випадку йдеться навіть не про вступ України до блоку, а лише про відправку офіційного запрошення приєднатися до організації. Тим не менш, цього самого, вважають деякі західні лідери, більш ніж достатньо для ескалації. При цьому, що також є дуже показовим, відкрито США свою позицію не висловлюють, а посилаються на відсутність консенсусу серед союзників.
Проти такого сценарію для Києва також виступають Угорщина та Словаччина, про що лідери цих держав – Віктор Орбан і Роберт Фіцо – неодноразово заявляли публічно. Більше того, Орбан, коментуючи "план перемоги", назвав його "жахливим", а Фіцо - "хорошою основою для третьої світової війни". Одним словом, Будапешт і Братислава також побоюються ескалації, за винятком того, що паралельно закликають до негайного припинення вогню та переговорів.
Тим часом президент Словаччини Петер Пеллегріні у четвер, 24 жовтня, під час візиту до Німеччини запевнив, що зійшовся у думці з канцлером Олафом Шольцем, що "питання про вступ України до НАТО не стоїть на столі для обговорення і навіть не може потрапити на цей стіл". За його словами, Олаф Шольц таку позицію повністю поділяє. "Ця прохання нереалістична не лише через позицію, наприклад, Німеччини, Словаччини чи Угорщини. Є ще кілька країн, які зараз мають з цим проблеми", - сказав Пеллегріні. Крім того, додав він, "під час нещодавнього круглого столу президентів у Кракові співвідношення думок щодо вступу України до НАТО склало приблизно 50 на 50".
Незабаром і Шольц заявив, що наразі не бачить необхідності приймати рішення про членство України в НАТО. Він акцентував, що країна, що знаходиться у стані збройного конфлікту, не може стати учасником Північноатлантичного Альянсу. "Ми прийняли рішення у Вашингтоні та Вільнюсі і описали перспективу (вступу України до НАТО – ред.). Але я вважаю, що зараз немає необхідності в новому рішенні, крім цього рішення", - сказав Шольц у бесіді з телеканалом ZDF.
Між тим Рolitico стверджує, що є ще як мінімум три країни, які виступають проти запрошення України. За словами чиновників НАТО, з якими off the records поспілкувалося видання, йдеться про Бельгію, Словенію та Іспанію, які "ховаються за спинами США та Німеччини". При цьому видання не згадує й інші країни, позиція яких також може стати перешкодою на шляху запрошення України до НАТО, якщо партнери розпочнуть обговорення цього питання по суті. Наприклад, міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, коментуючи нещодавно перший пункт "плану перемоги" Володимира Зеленського, заявив, що перед відправкою запрошення Україні НАТО необхідно узгодити чіткі критерії для такого кроку. За його словами, "якщо не буде такої ясності", то навряд чи 32 союзники прийдуть до спільного знаменника. Серед можливих критеріїв, яким має відповідати Київ, пан Брекельманс назвав боротьбу з корупцією.
Слід зазначити, що прес-секретар президента Сергій Нікіфоров заявив, що інформація Politico про те, що 7 країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності. "Ці чутки вигідні тим, хто хоче створити хибне враження, ніби вступ України не має широкої підтримки серед членів Альянсу. Насправді ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а в решті відбувається активна робота з адвокації", - резюмував спікер Зеленського.
Однак, так чи інакше, якщо вірити оцінці самого Зеленського, то з провідних країн НАТО відправку запрошення підтримують Великобританія, Франція та Італія, з яких порівнянні з німецькими обсяги військової допомоги Києву надало лише Сполучене Королівство. За даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина з 24 січня 2022 по 31 серпня 2024 року витратила на військову підтримку України €10,6 млрд, а Великобританія - €9,4. При цьому Франція та Італія сумарно на ці цілі витратили €4,5 млрд, що не складає й половини від витраченої Берліном суми. Крім того, внесок Німеччини в допомогу Україні в грошовому вираженні виявиться вищим, навіть якщо до Франції та Італії додати Польщу, Латвію, Литву та Естонію. США ж і зовсім за цей період надали нашій з вами країні військову підтримку на €56,8 млрд. Таким чином, очевидно, що голос Вашингтона та Берліна в даному контексті буде грати вирішальну роль.
На болотах тим часом устами представниці тамтешнього МЗС Захарової заявили, що саме прагнення України в Альянс стало однією з причин "СВО", тому, за її словами, "запрошення Києва до НАТО не може бути предметом переговорів з Росією ні зараз, ні в майбутньому". "Єдності в ЄС з цього питання немає, і більшість союзників київського режиму утрималися від критики пропозицій Києва, але дали зрозуміти, що не в захваті від цього плану, який таїть у собі занадто великі ризики неконтрольованої ескалації загальної