Тиха дипломатія Кремля: які уроки для України дають вибори в Молдові.

За даними ЦВК Молдови, після обробки 100% протоколів на перше місце вийшла чинний президентка Майя Санду з 42,45% голосів, тоді як її найближчий суперник, колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло – трохи менше 26%. Третє місце зайняв лідер політичної сили «Наша партія» Ренато Усатий з 13,70%, четверте – екс-глава Гагаузії Ірина Влах з 5,4%. На п’ятому місці - екс-прокурор Вікторія Фуртунэ з 4,5%, на шостому і сьомому - колишні прем’єри Василь Тарлев з 3,22% і Іон Кіку з 2,9%. Інші кандидати набрали менше 1%.

Однак 15-відсотковий відрив від суперника не гарантує Майї Санду легкого проходу в ході другого туру виборів, який ЦВК призначив на 3 листопада, вважають експерти. І ключова причина, що найчастіше звучить у цьому контексті – іміджевий удар по Санду у зв’язку з перипетіями навколо ініційованого владою референдуму з європейської інтеграції, під час якого виборцям було запропоновано відповісти на питання: «Чи підтримуєте ви зміни до Конституції з метою вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу?».

Внаслідок того, що активність на референдумі виявилася помітно нижчою, ніж на виборах президента, станом на 15 годину неділі, 20 жовтня в ньому взяли участь менше однієї третини виборців, що не дозволяло вважати його таким, що відбувся, на відміну від виборів глави держави. Така різниця була пов’язана з тим, що Партія соціалістів та ряд інших опозиційних сил, які, зазначимо, прямо або завуальовано орієнтуються на Кремль, закликали своїх виборців бойкотувати плебісцит. Лише ближче до вечора в тамтешньому ЦВК повідомили, що і референдум з євроінтеграції відбувся. Однак на цьому історія не завершилася. Все той же Центрвиборчком Молдови спочатку був змушений визнати, що більшість виборців, які брали участь у голосуванні, виступили проти внесення змін до Конституції з метою вступу країни до ЄС. Ще вісім ранку в понеділок дані ЦВК свідчили про те, що після обробки 91,08% протоколів проти євроінтеграції проголосували 53,54% громадян, тоді як підтримали її 46,46% виборців. Однак після обробки 99,5% протоколів прихильники вступу Молдови до ЄС раптово вирвалися вперед на символічні десяті частки відсотка (50,46% - за, 49,54% - проти). І вирішальну роль тут, як пишуть впливові західні ЗМІ, зіграла діаспора. Згідно з офіційними даними, вступ до ЄС на референдумі підтримали в Кишиневі та восьми районах. Однак ще 24 райони, а також Гагаузька автономія, муніципалітет Бельці та виборці з невизнаного Придністров'я висловилися проти.

Коментуючи хід і результат єврореферендуму, президентка Майя Санду заявила наступне: «Молдова зіткнулася з безпрецедентною атакою на свободу та демократію, що стало проявом зовнішнього змови. Злочинні угруповання, що працюють спільно з іноземними силами, ворожими нашим національним інтересам, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею і пропагандою, використовуючи найганебніші засоби, щоб утримувати наших громадян і нашу країну в пастці невизначеності та нестабільності». За словами пані Санду, правоохоронні органи мають «чіткі докази того, що ці злочинні угруповання прагнули купити 300 тис. голосів, вчинивши шахрайство безпрецедентних масштабів». «Їхньою метою було підривання демократичного процесу. Їхнє наміром було посіяти страх і паніку в суспільстві. Ми не відступимо від захисту демократії та свободи», - акцентувала вона.

Незабаром після даної заяви Майї Санду з’явилася перша реакція Євросоюзу з обвинуваченнями на адресу путінської Росії. «Ми уважно стежили за ходом голосування на молдовських президентських виборах і референдумі. Це важливий партнер Євросоюзу», - заявив на брифінгу в Брюсселі офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано. За його словами, вибори в Молдові «проходили в умовах безпрецедентного тиску» та «залякування з боку Росії та її проксі».

На болотах категорично відкинули версію про «російський слід» і звернули увагу «на численні питання, що виникають у зв’язку з підрахунком голосів». Зокрема, путінський спікер Пєсков закликав Кишинів представити докази втручання іноземних держав у вибори через якісь злочинні угруповання: «Якщо вона говорить, що недоотримала голоси через якісь злочинні угруповання, то вона повинна пред’явити докази, і непогано, напевно, також, щоб пані Санду пояснила таку кількість голосів, незгодних з її лінією. Це теж злочинні угруповання? Чи вона має на увазі, що громадяни Молдови, які її не підтримують, асоціюються у неї з злочинними угрупованнями». За словами «голосу» Кремля, «перше, що ми бачимо, - це, звичайно, такі, скажімо так, механічні важкообґрунтовані темпи приросту голосів за Санду і на користь тих учасників референдуму, які висловлюються за орієнтацію на Євросоюз». «Власне, будь-який маломальськи розуміючий суть політичних процесів спостерігач може зафіксувати ці аномалії», - підсумував путінський прес-секретар.

Лише що відбулися в сусідній Молдові вибори та референдум активно обговорюють в українському політичному та експертному середовищі.

«Результати виборів у Молдові є критичною загрозою нашій нацбезпеці. У країні, яка через кілька місяців повинна розпочати переговори з ЄС про вступ, не вистачає голосів, щоб увічнити європейський вибір без голосів діаспори. Президент Молдови заявляє про масштабні порушення, а значить не контролює ситуацію, як потрібно. Якщо цю негативну спіраль не зупинити, РФ призведе Молдову до громадянського конфлікту. Нам терміново потрібна спільна з ЄС стратегія, що і головне, як ми повинні спільно зробити, щоб зупинити російський плацдарм у Молдові, чого б це не коштувало. Молдова може стати західною або піти по Західним Балканам і бути російським анклавом у нашому тилу. Тут немає ніяких «але» або «чи», - зазначає колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

У свою