Турборежим у Німеччині: що означає для України позапланове виборче перезавантаження в Німеччині.

Трохи більше ніж через три місяці, а саме 23 лютого, громадяни Німеччини вирушать на виборчі дільниці, щоб позачергово обрати парламент. Проведення позачергових виборів раніше терміну, який спочатку планував канцлер Олаф Шольц, затвердив нещодавно президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер. «Глава держави вітає той факт, що парламентські фракції погодили дорожню карту щодо проведення голосування довіри 16 грудня і вважає 23 лютого 2025 року реалістичною датою для нових виборів», - зазначається в спеціальній заяві канцелярії президента ФРН.

Нагадаємо, що після розпаду правлячої трьохпартійної коаліції канцлер Шольц повідомив про намір 15 січня винести в Бундестазі питання про голосування довіри своєму уряду меншості (таке його зробив вихід з коаліції третього молодшого партнера – вільних демократів). Подальший сценарій передбачав практично неминуче винесення вотуму недовіри уряду, його розпуск і позачергові вибори не раніше березня. Однак усі інші політичні сили – включаючи як опозиційних консерваторів, так і єдиних залишених у соціал-демократів союзників у особі «зелених» - закликали пана Шольца прискорити цей процес, стверджуючи: чим довше в Німеччині триватиме період політичної невизначеності, тим гірше для країни. В результаті канцлер пішов їм назустріч.

Таким чином, 11 грудня Олаф Шольц направить у парламент запит про голосування довіри його уряду меншості, а 16 грудня депутати ухвалять рішення. До цього часу він закликав затвердити кілька законопроєктів, «які не термінують». Серед них – податкова реформа.

При цьому, хто стане майбутнім главою німецького уряду, по суті, зрозуміло вже зараз. Усі соцопитування останніх місяців дають впевнений виборчий «золото» з 32% голосів консерваторам Фрідріха Мерца разом з родинною ХДС консервативною баварською партією «Християнсько-соціальний союз». Друге місце, причому з солідним відривом, займає ультраправопартія «Альтернатива для Німеччини» (АдГ): набравши на попередніх виборах у 2021 році близько 10% на федеральному рівні, нині ця політична сила, як пише, посилаючись на свіжі рейтинги Die Welt, здатна залучити близько 17% виборців. Соціал-демократи між тим можуть похвалитися підтримкою всього 16% електорату. Однак саме вони, на думку німецьких аналітиків, виглядають найбільш імовірними коаліційними партнерами консерваторів за підсумками лютневих виборів. Співпрацювати з АдГ блок ХДС/ХСС, як і всі інші політичні сили Німеччини, категорично відмовився – незважаючи на зростаючу популярність, крайні праві, систематично заигриваючи з путінською Росією, так і залишилися токсичним союзником для провідних партій ФРН.

Втім, свої скелети в партійному шафі є і в політичного тандему консерваторів із соціал-демократами. Останнім часом з табору ХДС неодноразово летіли камені в город Шольца і співпрацю з соціал-демократами під його керівництвом. Тим не менш, у партії Шольца дали зрозуміти, що ніхто не має наміру «зливати» його на користь більш популярного кандидата в канцлери в особі міністра оборони Бориса Пісторіуса. «Зараз йдеться про досвід і компетентність, і я впевнений, що Олаф Шольц – правильний кандидат», - заявив нещодавно лідер парламентської групи СДПГ Рольф Мютценіх.

До слова, пан Шольц, який постійно прагне поговорити по телефону з Путіним, у середу, 13 листопада, виступаючи в Бундестазі, заявив, що Німеччині все ще необхідно підтримувати Україну, при цьому не допустити ескалації військових дій. Разом з тим, спрямована Києву допомога, за його словами, не повинна фінансуватися за рахунок скорочення витрат на добробут німців. «На мій погляд, не може і не повинно бути так, що підтримка України призведе до скорочення пенсій, обмежень у сфері догляду за хворими та охорони здоров'я», - сказав Олаф Шольц. Продовжуючи тему допомоги нашій з вами країні, німецький канцлер підкреслив, що все ще виступає проти постачання далекобійних ракет Taurus, які можуть бути використані для ударів вглиб РФ. Він назвав правильним те, що до сьогодні Німеччина «не стала стороною конфлікту і не допустила його ескалації».

Як зазначають німецькі політичні аналітики, майбутній уряд на чолі з ХДС/ХСС, напевно, не зможе обійтися без третього партнера. Ним можуть стати котирувані нині на рівні 12% підтримки «зелені», лідер яких Роберт Хабек вже натякнув, що буде не проти повернутися до складу нового уряду під керівництвом консерваторів. Альтернативою їм могли б стати вільні демократи, більш близькі консерваторам за низкою позицій, але лише за умови, що до лютого вони зможуть суттєво підтягнутися в рейтингах з нинішніх 4% - нижче пятипроцентного порогу, необхідного для проходження в парламент.

Втім, якою б не була майбутня німецька коаліція, очевидно, що першу скрипку в ній точно гратиме згадуваний вище Фрідріх Мерц. І з його приходом у крісло канцлера Німеччину можуть чекати ряд змін у зовнішній політиці. Наприклад, 69-річний Мерц публічно пообіцяв у разі призначення канцлером направити Україні крилаті ракети великої дальності Taurus (і дозволити нанесення ударів вглиб російської території), якщо РФ не погодиться припинити бойові дії протягом 24 годин. Окрім цього, він підтримував пропозицію президента Макрона про відправку військ НАТО в Україну.

Определені бонуси от перемоги пана Мерца, ймовірно, отримає і Ізраїль. Лідер ХДС завжди був переконаним прихильником єврейської держави: раніше він закликав до того, щоб натуралізація в Німеччині була обумовлена визнанням права Ізраїлю на існування, і максимально жорстко розкритикував рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) видати ордер на арешт прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху. А от Китаю та путінській Росії прихід до влади в Німеччині Фрідріха Мерца нічого доброго не обіцяє. В останній час глава німецьких консерваторів займав набагато більш воїнську позицію щодо Пекіна, ніж Шольц, жорстко критикуючи рішення канцлера схвалити покупку китайською державною компан