Турборежим Трампа: чому та як президент США змінює геополітичні правила гри.

Поясняя своє рішення вивести США з СПЧ ООН та БАПОР, Дональд Трамп заявив, що «маючи великий потенціал, ООН працює погано» і не справляється зі своїми завданнями, назвавши причиною її проблем «дуже погане управління». У цьому контексті слід зазначити, що Сполучені Штати вже виходили з СПЧ ООН під час першого президентського терміну Трампа, проте повернулися в цю організацію під час правління адміністрації пана Байдена. Це, схоже, змусило Дональда Трампа продемонструвати послідовність у цьому питанні, скасувавши рішення свого попередника. Як повідомило напередодні підписання президентського указу видання Politico, Трамп переконаний, що СПЧ ООН «не виконує своїх завдань і використовується як орган захисту країн, що допускають жахливі порушення прав людини». Крім того, видання звертає увагу на те, що указ президента Трампа наказує державному секретарю Марко Рубіо регулярно інформувати Білий дім про те, які ще міжнародні організації або об'єднання «займаються просуванням радикальної та/або антиамериканської політики».

За інформацією CNN, наступною структурою під егідою ООН, яка може потрапити під трамповську «косу», ризикує стати ЮНЕСКО. Повідомляється, що в адміністрації президента США зараз ретельно вивчають питання доцільності подальшої участі Сполучених Штатів у цій організації. Як заявили джерела телеканалу в Білому домі, президент Трамп незадоволений ЮНЕСКО, яка раніше в своїй діяльності «проявляла антиамериканську упередженість».

Коментуючи антиоонівські рішення нинішнього господаря Білого дому та його вкрай жорстку критику керівництва організації, в штаб-квартирі генсека ООН Антоніу Гутерріша вирішили «випасти на мороз». «Підтримка, яку США з першого дня надають ООН, врятувала безліч життів і зміцнила глобальну безпеку. Генеральний секретар з нетерпінням чекає можливості продовжити продуктивні відносини з президентом Трампом і урядом США, а також зміцнити ці відносини в сьогоднішньому неспокійному світі», - заявив офіційний представник генсека ООН Стефан Дюжаррик, так, наче нічого екстраординарного у відносинах США та ООН не сталося.

Нагадаємо, одним з перших указів Дональда Трампа відразу після інавгурації стало рішення про вихід США зі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Як зазначено в документі, ВООЗ «неправильно діяла в пандемію COVID-19», не змогла «провести необхідні реформи» і виявилася «нездатною продемонструвати незалежність від неналежного політичного впливу держав-членів ВООЗ». У зв'язку з цим, як заявив нещодавно генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус, очолювана ним організація змушена заморозити набір персоналу та обмежити поїздки через кризу з ліквідністю.

Сильний удар після припинення американського фінансування відчуло на собі й Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт. «Ми змогли виплатити зарплату в січні, але ситуація в цьому відношенні стає все більш складною. Фінансовий кризис гострий, ми нічого не можемо планувати», - заявила в середу, 5 лютого, директор з комунікацій БАПОР Жюльєтт Тума.

Не секрет, що ключовим антагоністом БАПОР є єврейська держава. У той час як керівництво агентства вказує на його ключову роль у здійсненні гуманітарних місій у секторі Газа, ізраїльська сторона продовжує наполягати, що під виглядом допомоги мирним палестинцям БАПОР використовується як джерело фінансування контрольованого Газою радикального палестинського руху «ХАМАС». Нещодавно було встановлено, що окремі співробітники БАПОР є членами цієї радикальної організації. Восени минулого року ізраїльський Кнесет прийняв закон про заборону діяльності БАПОР у країні. Документ забороняє агентству мати представництва, надавати послуги та вести будь-яку діяльність на ізраїльській території. Законопроект був підготовлений після отримання доказів участі співробітників агентства в безпрецедентній атаці на єврейську державу 7 жовтня 2023 року, що забрала більше 1200 життів. Таким чином, підписавши указ про заборону фінансування БАПОР саме під час візиту в Вашингтон прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, 47-й президент США недвозначно дав зрозуміти, що у давньому конфлікті Ізраїлю та БАПОР він беззастережно грає на боці поля свого ключового близькосхідного союзника.

Однак якщо Ізраїль з поверненням до Білого дому пана Трампа чекає все нових і нових «плюшок», то європейців президентство республіканця не те, щоб сильно лякає, але точно насторожує. Нещодавно лідери Європейського Союзу провели свою першу зустріч у новому форматі. Вона отримала назву неформального виїзного засідання і була присвячена темі колективної європейської оборони. Спроба знайти нові шляхи фінансування військових витрат і поглибити співробітництво в сфері оборони останнім часом обґрунтовувалася російськими злочинними діями в Україні. Тим часом додатковим стимулом для того, щоб Європа взяла на себе більше відповідальності за власну безпеку, став саме прихід до влади в США Дональда Трампа.

Неформальне виїзне засідання лідерів ЄС ініціював голова Європейської ради Антоніу Кошта. За задумом португальського політика, такий формат дозволяє обговорювати важливі питання без необхідності погоджувати підсумкові документи, що в останні роки давалося главам держав і урядів 27 країн ЄС досить непросто і часто через позицію Угорщини, яка грає на стороні РФ.

Як зазначає Reuters, щоб жирним шрифтом підкреслити неформальність спілкування, для першої такої зустрічі голова Європейської ради вибрав досить екзотичну локацію - замок Лімон на півдорозі між Брюсселем і Льєжем. Однак, в кінцевому підсумку, цій креативній задумці не судилося здійснитися: з міркувань безпеки неформальний «зліт» європейських лідерів перенесли до палацу Егмонт у бельгійській столиці. При цьому ключова заявлена тема зустрічі, присвячена шляхам зміцнення оборонних можливостей на рівні ЄС, збільшенню фінансування та інвестицій в оборонну сферу та поглибленню співробітництва в цій області залишилася незмінною.

З витоків у західних медіа випливає, що в ЄС вирішили укріпити так звану коаліцію бажаючих за рахунок залучення в загальноєвропейські оборонні справи не членів ЄС