Придушення союзників: як світ карає путінських партнерів.

У своєму вечірньому відеозверненні в неділю, 13 жовтня, президент Володимир Зеленський особливо акцентував на тому, що союзництво між Росією та Північною Кореєю - «це вже не просто про передачу зброї, а про фактичну передачу військових сил окупанта».

«Очевидно, що в таких умовах наші відносини з партнерами потребують розвитку. Фронт потребує більшої підтримки. Коли ми говоримо про більшу дальнобійність для України та більш рішуче постачання наших сил – це не просто перелік військових засобів. Це про збільшення тиску на агресора, яке буде для Росії сильніше, ніж вони можуть витримати. І це про недопущення більшої війни. Справжній мир може бути досягнутий лише завдяки силі, і весь наступний тиждень буде присвячений роботі з нашими партнерами - заради такої сили, заради справжнього миру. Команди будуть працювати. Буде робота і з лідерами також. Дуже сподіваємось на те, що ухвалення рішень не затягнеться», - підсумував нинішній господар Банкової.

Раніше джерела в ГУРі повідомляли західній пресі, що найближчим часом кілька тисяч солдатів з Північної Кореї можуть відправитися воювати в Україну. Зазначалося, що цей військовий контингент рашисти можуть використовувати в прикордонних з Україною регіонах, щоб звільнити власний особовий склад для участі в бойових діях проти Києва. «Це могло б суттєво вплинути. Особливо якщо ми говоримо про звільнення резервів на території самої Російської Федерації», - прокоментував ситуацію Washington Post представник української розвідки.

А поки Київ б'є на сполох щодо залучення в війну «штиків» Кім Чен Ина, США та Європа відкрили іранський фронт. Зокрема, про розширення санкцій проти Тегерана повідомив журналістам у Брюсселі неназваний високопоставлений представник ЄС. За його словами, до санкційного списку увійдуть як фізичні особи, так і компанії, відповідальні за передачу Москві балістичних ракет. Дипломат у Брюсселі підкреслив, що ці санкції ніяк не пов'язані з ситуацією на Близькому Сході. Таким чином, ЄС має намір надіслати сигнал про те, що основні європейські звинувачення Тегерану стосуються не його конфлікту з Ізраїлем, а військово-технічних зв'язків з Кремлем.

Москва та Тегеран категорично спростовують інформацію про постачання іранських озброєнь Росії для використання в Україні. З поясненнями з цього питання нещодавно виступили президент Ірану Масуд Пезешкіан та глава МЗС Аббас Арагчі. Окреме заяву, що вказує на «брехливість подібних звинувачень», зробив і путінський спікер Песков, ціна слів якого, як, в принципі, і всіх кремлівських трубадурів – нуль без палички.

Варто зазначити, що раніше затверджений режим санкцій ЄС проти Ірану за співпрацю з Росією, а також «за підтримку збройних груп і організацій на Близькому Сході та в регіоні Червоного моря» діє до 27 липня 2025 року. Цей режим, як і інші санкційні режими ЄС, регулярно переглядається та продовжується. Наразі під санкціями в рамках цього режиму перебуває понад двадцять фізичних осіб та організацій.

Між тим, тиск євроатлантичних союзників на Іран посилюється з двох сторін. Наприкінці минулого тижня голова Мінфіну США Джанет Єллен підписала указ про введення санкцій проти всіх осіб, які працюють у нафтовому та нафтопереробному секторах економіки Ірану. «Сьогодні ми робимо кроки, щоб перервати потік доходів, який іранський режим використовує для фінансування своєї ядерної програми та розробки ракет», - пояснив сенс прийнятих заходів державний секретар США Ентоні Блінкен. За його словами, Білий дім також прагне обмежити можливості Ірану у підтримці своїх проксі на Близькому Сході.

Очевидно, що посилюючий тиск на Тегеран, який йде одночасно з Брюсселя та Вашингтона, поставив у складне становище нового іранського президента-реформатора Масуда Пезешкіана, якому, судячи з усього, найближчим часом не вдасться реалізувати план примирення з Заходом. Пафосно виступивши нещодавно на 72-й сесії Генасамблеї ООН з закликом почати взаємодію зі США та ЄС, президент Пезешкіан тепер змушений в екстреному режимі вносити корективи у свою ж позицію. «Ситуація в регіоні складна. Америка та Європа не хочуть, щоб ситуація нормалізувалася», - зазначив наприкінці минулого тижня Масуд Пезешкіан під час зустрічі з російським диктатором Путіним в Ашхабаді, попутно закликавши Москву до активної підтримки Тегерана в його конфлікті з Ізраїлем.

За словами президента Пезешкіана, Тегеран «дуже розраховує» на завершення процесу оформлення договору з Росією про стратегічне співробітництво, яке повинно відбутися під час саміту БРІКС у Казані, запланованого на 22-24 жовтня.

Як зазначив у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного МЗС, «Ірану сьогодні, як повітря, потрібно угода з Москвою, де має бути забезпечена безпека, але чи надасть її РФ у очікуваному обсязі - велике питання, оскільки Тегеран у кремлівському потягу важливий, але не ключовий пасажир».

До речі, про пасажирів. У Європейському Союзі нещодавно стався черговий бунт навколо прийому мігрантів. Цього разу в ролі порушника спокою виступила Польща. В минулий уікенд тамтешній прем'єр Дональд Туск повідомив, що найближчими днями Варшава тимчасово призупинить право на притулок для тих, хто потрапляє в країну з сусідньої Білорусі. Своє рішення польські влади мотивують тим, що, як і три роки тому, Москва та Мінськ мають намір використовувати мігрантів у спробі дестабілізувати Європейський Союз.

Положення про «пасажирів» з РБ увійде в нову міграційну стратегію, яку Туск має намір оприлюднити на засіданні уряду 15 жовтня, про що він заявив в минулі вихідні на з'їзді своєї партії «Громадянська платформа».

Нагадаємо, три роки тому на польсько-білоруському кордоні вже стався міграційний кризис, коли за один тільки серпень 2021 року в Польщу зі сторони Білорусі намагалися нелегально прорватися вісім разів більше вихідців з Близького Сходу та Африки, ніж за весь 2020 рік. Тоді Варша