В очікуванні Трампа: як європейські союзники готуються до повернення республіканця до влади.

Нещодавно у сусідній Угорщині відбувся саміт Європейського політичного співтовариства, і сама по собі ця географічна локація в певному сенсі є примітною. Чому? Тому що раніше угорський прем'єр Орбан неодноразово висловлював різке незадоволення позицією Європейського Союзу з низки питань, включаючи міграцію та російсько-українську війну. Чимало шуму накоїла дипломатія пана Орбана в липні, коли він провів переговори в Києві з президентом Зеленським, потім вирушив до Москви на зустріч із російським диктатором Путіним, а потім у США провів рандеву з тоді ще кандидатом у президенти Трампом. Керівництво ЄС тоді безперервно повторювало, що Віктор Орбан діє в особистій якості, а не як лідер держави, що головує в ЄС. Велика група депутатів Європарламенту навіть закликала позбавити Угорщину права голосу в ЄС, оскільки Орбан, на їхню думку, своєю зовнішньополітичною гіперактивністю «завдав значної шкоди, зловживаючи роллю країни, що головує в Раді Європейського Союзу». При всьому цьому 7-8 листопада практично всі єролідери зібралися в Будапешті, де обговорили майбутнє відносин Європи зі США після інавгурації Дональда Трампа.

«Ситуацію, яку ми обговорювали, можна охарактеризувати як складну, заплутану і небезпечну для європейського миру і стабільності… Ми зустрілися, тому що вважаємо, що разом зможемо краще протистояти цим небезпекам. Не можна втрачати жодної хвилини, історія явно рухається в прискореному темпі. Американські вибори закрили главу в історії, світ зміниться швидше, ніж ми думаємо», - заявив на правах господаря «стрілки» Віктор Орбан.

Важливо зазначити, що в будапештських заявах єролідерів найчастіше звучало слово «єдність». Наприклад, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, який, до слова, нещодавно відвідав Київ, закликав усіх європейців говорити єдиним голосом, щоб «сидіти за столом у геополітичній грі, а не опинитися в меню» провідних держав. «Ми повинні зберігати нашу єдність, вибудовуючи відносини зі США. Ми повинні прагнути до відкритого діалогу, але при цьому дбати про наші власні інтереси, діючи з позиції сили, як європейці», - зазначив, у свою чергу, прем'єр Бельгії Олександр Де Кроо. І додав: перемога Дональда Трампа може стати стимулом для посилення Європи.

Перш за все, як зазначали лідери, Європа повинна більше самостійно дбати про свою безпеку. «Ми не можемо вічно делегувати нашу безпеку американцям», - повідомив президент Франції Емманюель Макрон, акцентуючи, що європейці не мають права бути «травоїдними» в оточенні хижаків. Його промова знайшла миттєвий відгук у прем'єра Великобританії Кіра Стармера, який закликав до термінової розробки європейського пакту безпеки.

Як відомо, відносини Дональда Трампа з багатьма європейськими партнерами були, м'яко кажучи, не безхмарними протягом всього його першого терміну. Зокрема, республіканець неодноразово погрожував європейцям припинити їх захищати, якщо вони не виконуватимуть вимоги НАТО щодо систематичного виділення 5% від ВВП конкретно на оборону. Більше того, Трамп також попереджав про готовність ввести тарифи на імпорт, які можуть зашкодити виробникам ЄС, якщо європейці не нададуть більш пільгові умови для американської продукції.

Особливе ж занепокоєння в ЄС викликає те, що Дональд Трамп може суттєво скоротити обсяги допомоги Україні або зовсім припинити таку підтримку. Як розповів проросійський прем'єр Словаччини Роберт Фіцо, «багато представників багатьох країн» висловлювалися про це за закритими дверима саміту. «Деякі представники ЄС кажуть, що в такому разі спільнота повинна була б взяти на себе повну фінансову відповідальність за Україну», - додав Фіцо. Після чого зазначив, що сам він не підтримує такий варіант: «Словаччина точно буде проти».

У свою чергу, згаданий вище Жозеп Боррель розповів, що всі європейські лідери впевнені: ЄС і США разом «повинні продовжувати підтримувати Україну, оскільки інакше це надішле дуже небезпечний сигнал не лише Росії, але й іншим країнам».

На саміті Європейського політичного співтовариства в Будапешті побував і Володимир Зеленський. Дуже примітно, що нинішній господар Банкової вперше з початку повномасштабної війни відвідав Угорщину. На саміті Зе виступав другим після тамтешнього прем'єра Орбана і перед президентом Франції Емманюелем Макроном. При цьому виступи Макрона і Орбана транслювали в прямому ефірі та виклали онлайн, тоді як спіч чинного гаранта української Конституції прибрали зовсім. Коментуючи ситуацію, угорський представник організаторів заходу заявив, що виступ українського лідера не був публічним і його, мовляв, не транслювали за проханням офіційного Києва. Тим часом, як повідомило Радіо Свобода неназваний представник України, «ніяких запитів щодо того, щоб не транслювати або не оприлюднювати промову, ми не робили». Маленький, але дуже показовий штрих, наочно демонструє небажання європейців «качати» зайвий раз свої суспільства різкими тезами українського лідера.

Врешті-решт, відеокадри виступу президента стали доступними в мережі і, як слід з нього, Зеленський перш за все подякував союзникам за підтримку України та українського народу. Проте, відразу після цього він зазначив наступне: «Ми захищаємося не від російських слів, а від російських атак. Тому нам потрібно достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах. Обійми з Путіним не допоможуть. Деякі з вас обіймаються з ним вже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає тільки про війни і не зміниться. Лише тиск може поставити його в рамки».

Заявивши про необхідність застосування концепції «миру через силу» на противагу підштовхуванню України до поступок, Володимир Зеленський підсумував: «Дозвольте мені підкреслити – ця війна відбувається на українській землі. Ми відкриті до будь-яких конструктивних ідей для досягнення справедливого миру. Але саме Україна повинна вирішувати, що повинно бути, а що не повинно бути в порядку денному для завершення цієї війни».

Слід зазначити, що ще більш критичні репліки в адресу союзників прозвучали з уст Зеленського під час прес-конференції за підсумками його участі в сам