Дрова та вогнища: чому з наближенням холодів розгорілися дискусії?

З падінням температури до нуля Україна стикається з перспективою суворої зими та тривалих блекаутів: попит на електроенергію зростає на 20-25%, але на фоні повторюваних атак Росії на інфраструктуру його буде важко задовольнити, пише Deutsche Welle. «Країна вже стикалася з відключеннями електроенергії тривалістю по 8-12 годин на день, а, згідно з підрахунками ООН, у зимовий сезон цей показник може зрости до 18 годин», - підсумовує DW.

Politico наводить більш песимістичну оцінку, говорючи про 20-годинні блекаути. Росія контролює Запорізьку АЕС, найбільшу в Європі. Але втрату її виробітку компенсує Європейський Союз, цитує видання голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн. Допомагаючи з ремонтом та постачаннями енергії, Брюссель покриває 25% потреб Києва в зимовий період. Але, як повідомляється, «немає жодних гарантій, що відновлена інфраструктура не буде знищена знову».

Взаємні удари по енергооб'єктах знову стали предметом переговорів між Києвом і Москвою, пише Financial Times. «Діалог був перерваний після початку бойових дій у Курській області, і тепер Україна за посередництва Катару намагається до нього повернутися», - акцентує FT. Як зазначає видання, подібна угода ознаменувала б «найзначнішу деескалацію з початку бойових дій у 2022 році».

У цьому контексті відзначимо, що близький до Банкової політолог в бесіді з Lenta.UA підкреслив, що «такі рухи дійсно мають місце бути, при цьому поки не можна сказати, що процес хоч якось суттєво зрушив з мертвої точки». Ще в серпні, нагадаємо, The Washington Post писала, що Україна і РФ мали відправити делегації в Доху (Катар) для переговорів щодо угоди про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі з обох сторін, але «стрілку» зірвала операція ЗСУ в Курській області.

За даними Міненерго, з жовтня 2022 року країна-агресор завдала більше тисячі ударів по об'єктах вітчизняної енергетичної інфраструктури. Лише в цьому році через удари рашистів було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей. Водночас з початку 2024 року російські НПЗ регулярно піддаються атакам українських безпілотників. Президент Зеленський називав атаки на НПЗ РФ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.

Ну, а безпосередньо в Україні в останні дні більш ніж жваво обговорюють інший тематичний кейс, а саме «закон про дрова». Саме так в українському сегменті соцмереж називають прийнятий нещодавно Верховною Радою закон, метою якого є посилення відповідальності за незаконну вирубку дерев та за незаконні «схематози» з деревиною. Чому «закон про дрова»? Тому, що в документі з'явилася стаття, яка безпосередньо стосується рядових громадян, які запасається дровами на зиму.

Якщо відкинути дров'яну складову, що породила численні меми, то в загальному і цілому в новому законі чимало статей, спрямованих на захист природи. При цьому автори посилаються на законодавство Європейського Союзу, де жорсткі вимоги до збереження навколишнього середовища діють давно і, треба сказати, максимально ефективно. У нашій же країні статті Кримінального та Адміністративного кодексів, які передбачають обмеження і різні види покарань у цій сфері, були введені ще в 2018 році. Апелюючи до того, що існуючі норми залишають бажати кращого в плані ефективності як де-факто, так і де-юре, народні депутати посилили відповідальність для тих, хто займається масовими вирубками і угодами з деревиною. Крім того, ця відповідальність поширюється на незаконну вирубку в парках, скверах і заповідниках.

Важливо підкреслити, що конкретна формулювання у вигляді слова «дрова» в законі жодного разу не згадується. Тим не менш, до «деревини» відносять різні матеріали – дрова, дошки, бруси та інші вироби, а не тільки дерева. Фактично більше всього обурила рядових українців одна стаття закону – про стягнення великих штрафів і навіть позбавлення волі за «зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів». Визначення «зберігання», вважають критики закону, безпосередньо стосується тих, хто на зиму заготовляє і зберігає дрова, а не тільки учасників чорного ринку деревини.

Закон передбачає, що якщо вартість деревини оцінюється більше ніж у 30 тис. гривень, то штраф може становити від 34 тис. до 51 тис. грн. або обмеження волі до трьох років. Якщо ж вартість складе більше 90 тис. гривень, то штраф – від 170 тис. до 425 тис. гривень або позбавлення волі від 5 до 7 років. Власники дров повинні мати документи про те, де і як вони їх придбали – квитанції, чеки, накладні і так далі. І саме їх відсутність може стати підставою для штрафу або більш серйозного кримінального покарання.

У законі також є норма про покарання за сінокосіння та випас худоби, заготівлю очерету, самовільний збір дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід на ділянках, де це заборонено або допускається лише з дозволу лісництв. Закладені в закон штрафи за це передбачені в розмірі до 850 гривень.

Один з авторів «дров'яного закону», нардеп від пропрезидентської «Слуги народу» Максим Павлюк категорично заперечує які-небудь загрози для тих, хто заготовляє дрова для власних потреб. Представник «зеленої» фракції запевняє, що закон спрямований не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного дому, а проти «чорних лісорубів» і незаконних пилорам, які наживаються на вкраденому лісі. «Особа не несе жодної відповідальності за зберігання 30 м куб. соснових дров, або 15 м куб. дубових. Це той обсяг, який потрібен домогосподарству на опалювальний сезон, і навіть кілька з запасом. Тому для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою або продажем деревини в промислових масштабах, цей законопроект значення не матиме. І навіть чисто технічно в цій частині норми закону запрацюють не раніше, ніж з початком підготовки до наступного опалювального сезону», - запевняє Павлюк.

Експерти також акцентують на тому, що закон ще не вступив у силу, а коли почне діяти – не буде, як і будь-який інший, мати зворотної сили. Іншими словами, поліція не матиме права