Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) шукає стратегічного партнера з досвідом організації та забезпечення торгів на ринках капіталу, щоб спільно допомогти Україні покращити інфраструктуру її ринку капіталу та залучити завдяки цьому більше інвесторів і фінансування, повідомив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) Руслан Магомедов.
“Ми дуже зацікавлені в цій ідеї і сприймаємо її всерйоз, щоб створити холдинг, у який держава надасть частки в Національному депозитарії України (НДУ) та в Розрахунковому центрі (РЦ), Національний банк передасть облік ОВДП в Національний депозитарій, а ЄБРР та їхній партнер створять біржу”, - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
“І все це буде в якихось пропорціях належати державі в різних особах: Комісії з цінних паперів, Міністерству фінансів, Національному банку, державним банкам тощо”, - додав Магомедов.
За його словами, наразі ця ідея на стадії обговорення та “первинного наближення”, комісія буде це опрацьовувати. Серед можливих питань - за ким буде контроль, яким він буде: 75% + 1 чи 50% + 1, якщо буде консенсус на всіх рівнях, це може спрацювати, додав голова регулятора.
“Ми розуміємо, що можливо краща модель - коли все це на базі бізнесу, тобто без держави. Але через те, що наразі це очевидно не надприбуткова тема, держава повинна дати цей поштовх”, - пояснив голова НКЦПФР необхідність залучення держави до цього проекту.
На його думку, в рамках цього проекту з участю ЄБРР та міжнародного партнера набагато легше буде створити нову біржу, ніж залучити до холдингу якусь з уже працюючих в Україні приватних фондових бірж - ПФТС або "Перспективу".
Водночас Магомедов уточнив, що це питання більше для партнерів. “Якщо їх влаштовує (існуюча біржа), я “за”, і комісія “за”, але на “мій хлопський розум”, набагато легше створити нову біржу”, - сказав він.
Голова НКЦПФР також вважає, що цей майбутній холдинг міг би розширити свою діяльність на організований товарний ринок. Це прискорить його вихід на беззбитковість, оскільки на товарних ринках України є чим торгувати, зокрема корисними копалинами.
Однак, додав Магомедов, поки цей варіант не розглядається, зокрема через доктрину Національного банку не займатися тим, що не входить до сфери його обов'язків, хоча Розрахунковий центр міг би вільно “клірити” зобов'язання на товарних біржах.
“НБУ - це зараз основа надійності та довіри до клірингової організації. Коли зайде ЄБРР з якимось поважним гравцем, то тоді це буде порівнянна з Національним банком величина, якій ринок зможе довіряти”, - також зазначив голова НКЦПФР.
В оновленому в червні 2024 року меморандумі про економічну та фінансову політику за програмою EFF, підготовленому українською стороною, було вказано, що НКЦПФР, Нацбанк і Мінфін у консультації з МВФ та іншими міжнародними фінансовими інститутами (МФІ) запропонували пріоритетні заходи щодо покращення інфраструктури ринку капіталу. На першому етапі НКЦПФР затвердила постанову НБУ, що дозволила Нацбанку розширити його існуючий “лінк” з Clearstream для полегшення доступу іноземного капіталу до муніципальних облігацій та інших боргових інструментів, пов'язаних з відновленням України.
На другому етапі НКЦПФР, підконтрольний державі НДУ та НБУ за технічної підтримки МВФ, матимуть на меті встановити пряму зв'язок між НДУ та іноземними центральними депозитаріями до кінця липня 2025 року, щоб розширити доступ іноземних інвесторів до більш широкого спектру інструментів та ринків. До кінця серпня 2024 року НБУ, НКЦПФР та Мінфін повинні були запропонувати подальші заходи, спрямовані на покращення інфраструктури ринку капіталу.
Йшлося також про те, що влада України розглядає можливість створення нової фондової біржі для забезпечення подальшого безперебійного функціонування вторинного ринку державних облігацій, оскільки біржа ПФТС (Київ) недостатньо капіталізована, і її власник підтвердив, що не буде вливати новий капітал.
“Капітал у розмірі близько $0,5 млн частково нададуть державні банки (30%), решту - з приватних джерел, включаючи МФІ”, - зазначалося в документі, опублікованому на сайті МВФ.
Очікувалося, що оголошення планів щодо створення нової біржі може бути зроблено вже в серпні 2024 року, однак цього так і не сталося, а НКЦПФР дала можливість ПФТС до 28 лютого 2025 року виконати норматив ліквідності. Однак нова біржа так і не була заснована, а ПФТС виконала норматив ліквідності.
Після чергового оновлення в грудні 2024 року в програмі з МВФ зазначалося, що НБУ, НКЦПФР та Мінфін у консультаціях з МФІ планували до кінця грудня 2024 року розробити цільову модель інфраструктури ринків капіталу, яка передбачатиме залучення іноземних інвесторів. Було зазначено, що НБУ та НКЦПФР спільно з НДУ продовжать опрацювання питання про встановлення прямого “лінка” між НДУ та іноземними центральними депозитаріями цінних паперів до кінця липня 2025 року, щоб розширити доступ іноземних інвесторів до більш широкого спектру інструментів та ринків.
“Для зменшення ризиків для функціонування вторинного ринку облігацій, НБУ та НКЦПФР скоординували дії щодо сприяння запуску Розрахунковим центром (центральним контрагентом, власником контрольного пакета акцій якого є НБУ) послуг з укладення договорів і клірингу позабіржових операцій з ОВДП”, - йшлося в документі.
Окрім ПФТС, на ринку капіталу України працює ще одна ліцензована біржа - "Перспектива" (Дніпро). На відміну від НДУ та "Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках" (РЦ, обидва - Київ) обидві біржі є приватними.