Українські експортери продукції до країн Європейського Союзу в рамках стратегії Green Deal та, зокрема, додаткового податку на товари з високим рівнем карбонізації при виробництві (CBAM), який буде введено з 2026 року, понесуть значні витрати і необхідно провести переговори з ЄС про відстрочку введення через війну в Україні.
Як повідомив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко на "круглому столі" "Як СВАМ послабить економіку України", що відбувся 23 жовтня, витрати по СВАМ зростатимуть для української економіки і можуть її суттєво ослабити.
На заході було представлено дослідження про вплив вуглецевого податку ЄС на українську економіку, основні висновки якого опублікувало агентство "Інтерфакс-Україна" 14 жовтня. Втрати економіки України від додаткового податку CBAM в ЄС у перший рік складуть $202 млн, зростаючи до $1,440 млрд у 2030 році, найбільше постраждає ГМК.
Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко зазначив, що СВАМ необхідний для досягнення кліматичних цілей і одночасно для недопущення збитків європейських підприємств. При цьому він виступив за проведення переговорів з ЄС про застосування ст. 30.7 регламенту CBAM, яка передбачає, що "Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури".
"У нас три роки війна", - підкреслив експерт.
Директор проектів з сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Ольга Семків зазначила, що СВАМ неможливо відокремити від процесу декарбонізації. У цьому напрямку АМКР працювала задовго до введення СВАМ, однак 2022 рік знівелював ці зусилля. І в даний час декарбонізаційному напрямку неможливо приділяти належну увагу, а також немає експертизи для складання відповідних звітів у рамках СВАМ.
"Але АМКР планує повертатися до декарбонізаційних планів. Тим більше, що європейський ринок для АМКР буде одним з основних ринків (…) Ми очікуємо відстрочки зобов’язань по СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною в плані імплементації законодавства тривав", - підкреслила Семків.
Разом з тим, вона вказала на наявність вимог на польській митниці щодо надання документів по СВАМ: "Це дуже дивно, і українські компанії краще проінформовані про СВАМ, ніж в Європі".
Менеджер проектного офісу "Метинвесту" Андрій Кріль нагадав, що CBAM був запущений у 2023 році (в рамках перехідної фази, протягом якої компанії повинні подавати звіти про викиди вуглецю, пов’язані з виробництвом продукції – ІФ-У). "Ми зараз знаходимося в процесі, коли Єврокомісія оцінюватиме наслідки впровадження СВАМ 1,5 року тому. І буде вивчатися практика застосування СВАМ, після чого буде змінюватися, уточнюватися законодавство. Буде більш чітке розуміння ситуації з СВАМ, коли остаточно будуть затверджені документи", - пояснив Кріль.
При цьому він вважає, що до України потрібно застосовувати СВАМ не як до країни третьої сторони, а як до країни, яка рухається до членства в ЄС, яка взяла на себе зобов’язання щодо впровадження законодавства ЄС. Тому у України унікальна ситуація не лише через війну, а й як потенційного члена ЄС. "І нам потрібен постійний і регулярний діалог з ЄС, з органами влади, щоб було безперешкодне рух товарів. І ми не повинні забувати, що ми рухаємося в Європу і будемо впроваджувати ці механізми у себе", - резюмував менеджер "Метинвесту".
Представник парламентського підкомітету з промполітики Комітету з економічного розвитку Муса Магомедов сказав, що Україні потрібно в діалозі з ЄС проявляти ініціативу щодо відстрочки зобов’язань по СВАМ, оскільки країна перебуває у стані війни.
"Якщо не коригувати ситуацію, то ми отримаємо дуже тяжкі наслідки. І потрібно включити в розв’язання ситуації і представників уряду, і Ради. І економічний комітет має докласти всіх зусиль, щоб до нашої країни ставилися з оглядкою на ситуацію в Україні", - зазначив Магомедов.
Заступник директора Європейської бізнес асоціації (ЕБА) Світлана Михайлівська повідомила, що на нещодавньому "круглому столі" щодо доступу українських товарів на ринок ЄС були висловлені думки, що "у нас є переговори, які без переговорів - Україна погоджується з пропозиціями ЄС".
"Від нас в ЄС вимагають надати аналітичний аналіз, який збиток буде завдано українській економіці, які обсяги фінансування необхідні нам у цьому напрямку в рамках допомоги від ЄС і які терміни введення СВАМ в Україні", - сказала Михайлівська.
В той же час вона зазначила, що на думку деяких експертів, в даний час СВАМ не приносить користі навколишньому середовищу, а є варіантом впливу на торгівлю.
Представник Федерації роботодавців України Михайло Бно-Айріан повідомив про початок найближчим часом переговорів з ЄС щодо внесення змін до угоди про вільну торгівлю.
"Діалог має починатися зараз, і питання СВАМ має бути обговорено в цьому контексті", - переконаний експерт.
Президент "Укрметаллургпрома" Олександр Калєнков попередив, що можна говорити про терміни, але не про скасування норм: усі в ЄС живуть за одними нормами і правилами. "Нам необхідний перехідний період. Переговори слід вести в цьому ключі. СВАМ має бути, але країна перебуває у стані війни, це унікальна ситуація, і, напевно, європейці зможуть піти на переговори і створення якогось відповідного механізму для України", - сказав Калєнков, додавши, що Україну потрібно розглядати як частину Європи.
При цьому він нагадав, що Європа пішла назустріч Україні, знявши ряд обмежень на постачання товарів – були скасовані антидемпінгові мита, висловивши надію, що ЄС може піти назустріч Україні і по СВАМ: "Тут важливо почати переговори".
Виконавчий директор асоціації "Укрцемент" Людмила Крипка зазначила, що європейці запитують: «Які зобов’язання ви можете взяти у випадку відстрочки введення СВАМ?», - і закликала