Політика державної власності, затверджена урядом наприкінці листопада, передбачає оптимізацію портфеля державних активів за підсумками триажу – аналізу всіх державних активів та їх поділу на категорії: ті, що залишаються в державній власності, ті, які будуть передані на приватизацію або ліквідовані, зазначає перша віцепрем'єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
"Уряд планує скоротити кількість державних компаній до приблизно сотні, замість більше трьох тисяч, які є сьогодні. Мета цієї оптимізації – підвищити ефективність роботи державних компаній, збільшити їх внесок в економіку та знизити витрати державного бюджету на утримання", – зазначила вона в колонці для агентства "Інтерфакс-Україна".
Свириденко додала, що політика визначає підстави для того, щоб компанія залишалася у власності держави.
"Це може бути задоволення суспільних потреб у певних послугах ("Гарантований покупець"), забезпечення національних інтересів ("Енергоатом", "Укроборонпром"), забезпечення доступного рівня цін ("Укрпошта", "Укрзалізниця"), приналежність до природних монополій ("Укренерго") тощо", – навела приклади перша віцепрем'єрка.
За її словами, прийнятий документ також вдосконалює роботу наглядових рад: у додатках міститься політика винагороди керівників та членів наглядових рад, оскільки це питання завжди було чутливим для суспільства. Максимальна винагорода члена наглядової ради не може перевищувати 40% від максимальної винагороди керівника, яка встановлюється на ринковому рівні, уточнила Свириденко.
"Як визначається цей рівень? Уряд замовляє проведення незалежного дослідження зарплат у різних секторах, де працюють схожі за розміром і напрямками компанії", – пояснила вона.
Перша віцепрем'єрка також вказала, що важливим зміною є поява листів очікувань – нового документа в системі планування.
"Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування доходності, ліквідності та інших показників, а також обсяги фінансування з держбюджету та виплати державі. Листи очікувань – своєрідні KPI, невиконання яких може стати причиною припинення повноважень членів органів управління", – зазначила Свириденко.
Вона також звернула увагу на важливий розділ – про дивідендну політику. Уточнивши, що під час воєнного стану дивіденди державних компаній складають 75% прибутку, перша віцепрем'єрка додала, що після завершення війни при визначенні дивідендів будуть враховуватися кошти, які компанія витрачає на важливі інвестиції, наприклад, на відновлення.
"В майбутньому розмір дивідендів може залежати від того, наскільки ефективно компанія використовує свої кошти (показник ROE). Чим вища ефективність, тим менше дивідендів потрібно буде виплачувати. Також буде враховуватися вартість активів компанії, специфіка галузі, фінансові цілі держави, пропозиції наглядової ради та конкурентоспроможність компанії на ринку", – пояснила Свириденко.
Вона нагадала, що після прийняття Політики держвласності наступними важливими кроками є проведення триажу, приватизація або ліквідація непотрібних державі активів, формування наглядових рад у ряді держкомпаній, розмежування комерційної та некомерційної діяльності.